Особливості мотиваційної діяльності медичних працівників охорони здоров’я, шляхи оптимізації

Abstract

Мотивація медичного персоналу охорони здоров’я дуже тісно пов’язана з процесом спонукання фахівців до діяльності через формування мотивів поведінки для досягнення особистих цілей та цілей закладу охорони здоров’я, так, як в процесі мотивації передбачається використання в певній послідовності взаємозалежних категорій: потреби медичних працівників – їхні інтереси – мотиви професійної діяльності – дії. Ефективність та результативність системи мотивації медичного персоналу багато в чому залежить від повної й достовірної інформації про потреби, інтереси та мотиви трудових ресурсів лікувальних закладів. Для одержання таких даних потрібний так званий «мотиваційний моніторинг». Це система постійного спостереження та контролю стану мотивацій медичного персоналу з метою його оперативного дослідження та оцінки в динаміці, прийняття кваліфікованих управлінських рішень в інтересах підвищення ефективності праці. Працездатність та мотивація медичного працівника тісно пов’язана з низкою чинників, а саме: заробітною платою, професійним розвитком кар’єри, умовами праці та життя, покращенням/реновацією їх матеріально-технічної бази – будівлі. Оскільки основний фонд лікарень побудований у 60-х роках минулого століття, є потреба комплектації сучасним обладнанням, проведення капітальних ремонтних робіт, встановлення системи кондиціювання, оснащення сучасним обладнанням робочого місця, забезпечення комп’ютерною технікою, вільний доступ до інтернет-ресурсів, електронних баз даних, тощо. В закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) виникла необхідність у вдосконалені механізму стимулювання праці та покращення психосоціального середовища для медичних працівників з метою якісного виконання ними професійних обов’язків. Необхідна підтримка та фінансове заохочення медичних працівників з боку керівництва через постійне збільшення навантаження на них, високого рівня відповідальності, складності в процесі роботи, наявності стресових професійних факторів, що призводить до емоційної, розумової, нервової напруги, вигорання на робочому місці і ризику втрати здоров’я під час виконання професійних обов’язків. Досвід сучасного управління в галузі медицини свідчить, що традиційні методи системи оцінки мотиваційної спрямованості медичного персоналу вже не задовольняють потреби апарату управління. Виникає необхідність у системі мотиваційного моніторингу, яка б створила нову інформаційну базу для прийняття управлінських рішень у сфері мотивації професійної діяльності медичного персоналу. Розробка якісної системи мотивації медичного персоналу у лікувальних закладах повинна сприяти визначенню ефективних у даний момент інструментів та стимулів впливу на поведінку медичних працівників для досягнення їхніх власних цілей та цілей даного лікувального закладу. Таким чином, на етапі формування професійної мотивації майбутньої діяльності медичного працівника першорядного значення набуває актуалізація у здобувачів медичної освіти професійних інтересів, які безпосередньо мають бути пов’язані з пізнавальними. Тому подальшими перспективами нашого дослідження буде здійснення комплексу заходів: включення в навчально-виховний процес вищої медичної школи спеціальних курсів: людина-професія, професійна діяльність та кар’єра майбутнього медичного працівника; впровадження активних методів навчання в процесі професійної спеціальної підготовки майбутніх медичних працівників; систематичне інформування про сферу фахової діяльності та про можливості підвищити свій професійно-освітній рівень як майбутнього медика, свою кваліфікацію та розширити профіль лікарської підготовки.