Abstract:
Проносні засоби - це препарати з різним механізмом дії, які використовують для лікування закрепів або їх попередження. Дуже небезпечна тенденція - застосування проносних для контролю маси тіла, особливо серед молодих жінок з порушеннями харчової поведінки. Найчастіше для схуднення використовують контактні проносні засоби природнього чи синтетичного походження через економічну доступність, швидкість дії, наявність у різних лікарських формах. Тривале, іноді щоденне, використання викликає поступове зниження ефекту, спричиняє специфічне ураження шлунково-кишкового тракту, інших органів і систем відоме як "лаксативна хвороба". Метою написання даного огляду було узагальнення доступних даних літератури щодо особливостей поведінки, клінічних та діагностичних критеріїв, тактики лікування лаксативної хвороби з ілюстрацією клінічного випадку з власної практики. Слід запідозрити зловживання проносними при наявності певних особливостей поведінки, клінічних, лабораторних, ендоскопічних та гістологічних змін у шлунково-кишковому тракті. При лікуванні лаксативної хвороби необхідна поступова відміна проносних засобів з негайною корекцією гіпокаліємії, і обов'язкове навчання принципам здорового харчування. Описаний клінічний випадок цікавий тим, що молода жінка на тлі тривалого зловживання проносними намагалась відмовитися від прийому препаратів, але через появу периферичних набряків стала самостійно використовувати ще й сечогінні препарати. На час огляду добова доза фуросеміду
становила 15 пігулок на добу (600 мг/доб.). Загалом, зловживання проносними засобами не рідкість серед молодих жінок та потребує пильної уваги лікарів різних спеціальностей.
