Спосіб діагностики розвитку післяампутаційного больового синдрому, що включає електроенцефалографію, який відрізняється тим, що додатково в сироватці крові хворого визначають вміст остеокальцину, трансформуючого фактора росту бета 1 (ΤΦΡ-β1), хрящового олігомерного матриксного протеїну (СОМР) і при рівнях остеокальцину <21 нг/мл, ΤΦΡ-β1 <14 нг/мл, СОМР >595 нг/мл діагностують розвиток больового синдрому.
