Abstract:
В процесі ембріогенезу на організм діють певні фактори, які детермінують його подальше формування. Одним із них є тестостерон (андроген стероїдної природи, який виділяється в яєчках, кірковій речовині надниркової залози та плаценті). Тестостерон, який виділявся в плаценті протягом 8-14 тижня вагітності і діяв на ембріон, певною мірою визначав подальші фізичні здібності людини, схильність до певних захворювань, психічних розладів, її поведінку і здібності до певного типу мислення.
Пальцевий індекс – величина, що визначається співвідношенням естрогенів та ендрогенів, як особистих, так і тих, що йшли від організму матері. Чим довший безіменний палець по відношенню до вказівного, тим більшого впливу тестостерону зазнавав організм протягом ембріонального розвитку. Ця залежність була грунтовно вивчена в 1990-хх роках та описана у статті, опублікованій 1998 року професором Дж. Меннінгом та його співавторами: “Співвідношення довжини 2-го пальця до 4-го: провісник кількості сперми та концентрації тестостерону, лютеїнізувального гормону та естрогену”.
Згідно зі статтею, опублікованою Дж. Меннінгом, Л. Моріс та Н. Казвелом 9 квітня 2007 року, “Біг на витривалість та пальцевий індекс: наслідки для плоду ефекту тестостерону на швидкий біг та здоров’я судин”, чим більше тестостерону з плаценти впливало на ембріон, тим сильніша у нього серцево-судинна система. Отже, тестостерон в навколоплідній рідині вливав на розвиток серцевого м’яза.
Серце, з точки зору фізики – струмовий диполь. Послідовність виникнення потенціалу на міокарді можна зобразити за допомогою електрокардіографа. Оскільки професором Меннінгом доведено залежність між тестостероном, який діяв на організм та функціональною активністю серця, отже її можна побачити на кардіограмі, що дає нові можливості в методах діагностики та завчасної профілактики серцево-судинних захворювань при високій ймовірності їх появи.
