Abstract:
З метою визначення чітких критеріїв обмеження ступеня втрати життєдіяльності пацієнтів із гіпотиреозом було досліджено медико-експертну документацію 746 пацієнтів та інвалідів внаслідок післяопераційного гіпотиреозу та 414 пацієнтів та інвалідів внаслідок ідіопатичного гіпотиреозу у Вінницькій області. Рішення про інвалідизацію ґрунтується на оцінці комплексу клінічних, психологічних, соціальних і професійних факторів. Для прогнозування та вдосконалення медико-соціальної експертизи запропоновано метод прогнозування групи інвалідності у хворих на гіпотиреоз, який полягає у використанні розробленої формули прогностичного індексу з урахуванням вагомих коефіцієнтів ряду показників. Аналіз динаміки втрати працездатності свідчить про зростання її ступеня вираженості, переважно серед жінок працездатного віку, через недоліки організації обстеження та лікування пацієнтів з цією патологією, ігнорування впливу супутніх серцево-судинних захворювань на перебіг основного захворювання, а, отже, і про рівень інвалідності цього контингенту пацієнтів. Поширеність гіпотиреозу, інвалідності працездатного населення, визначають наукову та практичну значимість розробки індивідуальної програми реабілітації цих хворих.
