Abstract:
З метою розробки сучасних удосконалених критеріїв медико-соціальної експертизи та реабілітаційних програм проведено вивчення інвалідів внаслідок післятравматичної енцефалопатії, що проходили огляд на МСЕК Вінницької, Волинської, Полтавської та Житомирської областей протягом 2004-2008 рр. Виявлено, що клінічна картина віддалених наслідків легких закритих черепно-мозкових травм (ЧМТ) мало відрізняється від проявів травм середньої важкості, здатність до пристосування у обох груп хворих виявилась також подібною. Ретроспективна патогенетична оцінка ЧМТ показала, що у 29% випадків легка травма визначалася не тільки наявністю струсу, але і неважкими забоями, клінічні прояви яких можуть маніфестувати лише на більш віддалених етапах захворювання. Із застосуванням математичних методів аналізу виділені функціонально-діагностичні та прогностичні критерії станів клінічної та соціально-трудової компенсації або декомпенсації, які слід враховувати при диспансеризації хворих, що перенесли легкі ЧМТ, з метою проведення вторинно-профілактичних заходів.
