Abstract:
Хронічна серцева недостатність (ХСН) – найбільш поширене й небезпечне для життя захворювання серцево-судинної системи, що призводить до постійної інвалідності, втрати працездатності, а також значного скорочення тривалості й якості життя. З’ясовано рівень у сироватці крові вазодилятаторних чинників за різних ступенів систоло-діастолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на стабільну стенокардію (СС) ІІ–ІІІ функціональних класів (ФК), ускладнену серцевою недостатністю (СН) зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка. Проведено повне клінічне обстеження 47 хворих на СС ІІ–ІІІ ФК, ускладнену СН І–ІІІ ФК з ФВ ЛШ ≤45,0 % (31 чоловік і 16 жінок, середній вік пацієнтів 66,00 ± 1,50 року). Окрім комплексу клініко-лабораторних та інструментальних обстежень, які відповідають сучасним вимогам, хворим проводили кількісне визначення маркерів вазодилятації – нітритів (NO2-) та нітратів (NO3-), еNOS. Аналіз рівнів вазодилятації за різних типів діастолічної дисфункції (ДД) ЛШ свідчить, що за сповільненої
релаксації середній рівень еNOS становив 498,55 ± 42,80 пґ/мл, що достовірно вище від показника рестриктивного типу ДД ЛШ (р < 0,01). У разі псевдонормального типу ДД ЛШ середній рівень еNOS становив 407,24 ± 54,59 пґ/мл, що суттєво вище від показника рестриктивного типу ДД ЛШ (р < 0,05). У хворих на стабільну стенокардію ІІ–ІІІ ФК, ускладнену систолічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, переважно визначався ІІ (помірний) ступінь систолічної дисфункції лівого шлуночка. Завдяки кореляційному аналізу між рівнями еNOS у сироватці крові та фракцією викиду лівого шлуночка у обстежених хворих на СС ІІ–ІІІ ФК, ускладнену серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка виявлено прямий кореляційний зв’язок слабкої сили. У них констатовано тенденцію
до зниження вмісту вазодилятаторних чинників (зокрема, еNOS, нітритів і нітратів) за проґресування ступенів систоло-діастолічної дисфункції лівого шлуночка.
