Діагностичні підходи у виборі методу лікування хворих на хронічний тонзиліт при хронічних захворюваннях суглобів і нирок

Abstract

У дисертації наведенні клініко-діагностичні підходи у вибору методу лікування хворих на хронічний тонзиліт при поєднанні його з хронічними захворюваннями суглобів і нирок. Для визначення тактики лікування проведено клініко-лабораторні та імунологічні обстеження хворих на хронічний тонзиліт у поєднанні його з хронічним гломерулонефритом (ХГ) і ревматичним артритом (РА). Лабораторні методи включали використання методик різного рівня й призначення й можуть бути умовно розділені на кілька груп. Загальноклінічні лабораторні методи включали визначення ШОЕ, лейкоцитарної формули, С-реактивного білка, аналізів сечі на вміст білка й формених елементів крові. Імунологічне тестування складалося з визначення факторів системного імунітету: ревматоїдного фактора (Orgentic, Німеччина), лактоферрина (Вектор-Бест, Росія), антистрептолізина-О – (Рафтоцит, Росія), антитіл до ДНК (Ana-screen,Orgentic), до базальної мембрани клубочків нирок (Orgentic) імуноглобуліну М, Т-лимфоцитів, К-кілерів, антитіл до лімфоцитів мигдаликів, ЦІК і активність фагоцитозу, цитокинів –интерлейкіна-1,10,8, гамма- інтерферону (Цитокін, Росія). Локальний імунітет оцінювали за вмісту імуноглобулінів включаючи секреторний IgА) і лактоферина. Біохімічні методи складалися з визначення загального білка в сироватці крові хворих і здорових донорів, кретиніну (Е.А.Кост, 1968). Аналіз результатів проводився до та після проведення ТФАМ. Під нашим спостереженням перебувало 122 пацієнти, з них 20 людей склали групу практично здорових донорів, 31 - групу хворих на хронічний тонзиліт без ознак супутньої патології, 28 - хворих на хронічний тонзиліт з наявністю ревматичного артриту, 43 - хворих на хронічний тонзиліт мали поєднане захворювання у вигляді хронічного гломерулонефриту. Проведенні дослідження виявили зміни в показниках місцевого і загального імунітету та біохімічних показників крові і сечі після стимуляції мигдаликів і дали змогу зробити такий «клініко-імунодіагностичний» підсумок: перший тип - в РС збільшувався (> 30% від вихідного рівня) вміст sIgА, була відсутня реакція з боку хронічного гломерулонефриту і ревматичного артриту. Другий тип - не підвищувався рівень sIgА у РС, у крові збільшувався вміст антистрептолізина-О, ЦІК, креатиніна, а в аналізах сечі виявлявся підвищений вміст білка й формених елементів. Третій тип - після проведення стимуляції піднебінних мигдаликів був змішаним і досить вариабільним, де поряд із збільшенням або навіть зниженням sIgА у РС були різні по вектору відхилення в імуно-біохімічних показниках крові й сечі (рекомендують повторний тест).

В диссертации представлены клинико-диагностические подходы к выбору метода лечения больных хроническим тонзиллитом при сочетании его с хроническими заболеваниями суставов и почек. Для определения тактики лечения проведены клинико-лабораторные и иммунологические обследования больных хроническим тонзиллитом в сочетании его с хроническим гломерулонефритом (ХГ) и ревматическим артритом (РА). Лабораторные методы включали использование методик разного уровня и назначения и могут быть условно разделены на несколько групп. Общеклинические лабораторные методы включали определение СОЭ, лейкоцитарной формулы, С-реактивного белка, анализов мочи на содержание белка и форменных элементов крови. Иммунологическое тестирование состояло из определения факторов системного иммунитета: ревматоидного фактора (Orgentic, Германия), лактоферрина (Вектор-бест, Россия), антистрептолизина-О – (Рафтоцит, Россия), антител к ДНК (Ana-screen, Orgentic), к базальной мембране клубочков почек (Orgentic) иммуноглобулина М, Т-лимфоцитов, К-киллеров, антител к лимфоцитам миндалин, ЦИК и активность фагоцитоза, цитокинов – нтерлейкана-1,10,8, интерферон-γ (Цитокин, Россия). Локальный иммунитет оценивали при содержании иммуноглобулинов (включая секреторный IgА) и лактоферрина. Биохимические методы состояли из определения общего белка в сыворотке крови больных и здоровых доноров, креатинина (Е. А. Кост, 1968). Анализ результатов проводился до и после проведения ТФАМ (тест на функциональную активность миндалин - проведение стимуляции осуществляли как это описано в Патенте Украины 33382 А, в работах Д. И. Заболотного и соавт. (2000), В. В. Кищука (2001). Под нашим наблюдением находились 122 пациента, из них 20 людей составили группу практически здоровых доноров, 31 - группу больных хроническим тонзиллитом без признаков сопутствующей патологии, 28 - больных хроническим тонзиллитом с наличием ревматического артрита, 43 - больных хроническим тонзиллитом имели сочетанное заболевание в виде хронического гломерулонефрита. Проведенное исследование определило изменения в показателях местного и общего иммунитета и биохимических показателей крови и мочи после стимуляции миндалин и дали возможность сделать такой «клинико-иммунодиагностичний» вывод, первый тип - в РС увеличивалось (> 30% от исходного уровня) содержание sIgА, было отсутствие реакции со стороны хронического гломерулонефрита и ревматического артрита, изменения в иммунологических и биохимических показателях крови, отклонений в анализах мочи (консервативное лечение ХТ). Второй тип - не повышался уровень sIgА в РС, в крови увеличивалось содержание антистрептолизина-О, ЦИК, креатинина, а в анализах мочи оказывалось повышенное содержание белка и форменных элементов (происходила реакция со стороны РА и ХГ – потому больному рекомендуют тонзиллэктомию). Третий тип - после проведения стимуляции небных миндалин был смешанным и достаточно вариабельным, где рядом с увеличением или даже снижением sIgА в РС были разные по вектору отклонения в иммунно-биохимических показателях крови и мочи (рекомендуют повторный тест).

Dissertation for acquiring the scientific degree of candidate of medical sciences in specialty 14.01.19. – otolaryngology. The institute of otolaryngology named after Pr. O. S. Kolomiychenko AMS of Ukraine, Kyiv, 2010. The clinical and diagnostic approaches in the selection of the methods for chronic tonsillitis with its aggregation with the chronic disease of joints and kidneys are given in this dissertation. The clinical, laboratory and immunological examinations of the patients for chronic tonsillitis were taken with the connection of it with rheumatic arthritis (RA) and chronic glomerulonephritis (GN) for determination of treatment tactics. The laboratory methods included the usage of the different levels’ methods and their determination and they can be divided into several groups. General clinical laboratory methods included determination of erythrocyte sedimentation speed, leukocyte formula, C-reactive protein, analysis of urine for protein content and formatic elements of blood. Immunological testing consisted of the determination of the system immunity factors: rheumatology factor (Orgentic, Germany), Lactoferrin (Vector-Best, Russia), antistreptolizin (Raftocyte,Russia), antibody to DNK, to basal coil kidney membranes of immunoglobulin M, T-lymphocytes, K-killers, antibodies to tonsil lymphocyte, CIC, glomerulonephritis and activity of phagocytosis, cytokines- interleukin-1, 10, 8, gamma-interferon (Cytokine, Russia). The local immunity was estimated by the content of immunoglobulinus ( including the sectioned IgA) and lactoferin. Biochemical methods consisted of the general protein in the blood serum determination of the patients and the donors, and creаtinine. The analysis of the results was carried before and after the taking FATT ( functional activity of tonsila test), he stimulation was carried as it was described in the Ukraine’s License 33382 A, in the words of D. I. Zabolotniy and co-author (2000), V. V. Kishchuk . 122 patients were under our observation, among them 20 people made a group of almost healthy people, 31- a group with the chronic tonsillitis without features of concomitant pathology, 28 - a group with the chronic tonsillitis and rheumatic arthritis, 43 - patients for chronic tonsillitis which had the linked disease of chronic glomerulo nephritis. The undertaken research found the changes іn the indexes of local and general immunity and biochemical indexes of blood and urine after the stimulation of tonsils and gave the opportunity to make such a “clinical immunodiagnostic “ summary, the first type – in RA got higher (> 30% from the basic level) content sIgA, there was no reaction from the side of chronic glomerulonephritis and rheumatic arthritis, changes in the immunological and biochemical indexes of blood, divagation in the urine’s tests ( conservative treatment of CHR.T) The level of sIgA in the second type was not higher in RA. The content of antisterptolizin-O, cretanine enlarged, and in the urine samples was found the increased content of protein and formatic elements (the reaction took place from the side of RA and CHG – that’s why patients are recommended tonsillectomy) . The third type had place after the stimulation of tonsils and it was mixed and variable, where together with increasing and decreasing of sIgA in RA were different in sector of divagation in immunobiochemical indexes of blood and urine (the repeated test is recommended).