Abstract:
На основі маловідомих архівних документів та опублікованих матеріалів досліджуються основні риси життя та діяльності освітян міст Поділля у 1920-х pp. Автор статті наголошує, що сприянню підвищення рівня освіченості подолян сприяв шлях до вузу через школи фабрично-заводського навчання (ФЗН) та робітничі факультети (робітфаки). «Бюлетень Подільского губстатбюро» подавав інформацію, за якою в усіх установах профосвіти регіону 1924 р. навчалося найбільше дітей селян - 43 % та службовців - 26,5 %, а робітників - лише 9,7 %; на Вінницьких та Кам'янецьких профкурсах - 66,3 % дітей робітників; у школах фабзавуча - 80,9% дітей робітників. Також автор наголошує, що з іншого боку, за умов воєнного комунізму матеріально-побутове становище наукової інтелігенції Поділля було надзвичайно важким. У статті також приводяться спогади освітян того часу про їхні спроби виживати в умовах воєнного комунізму.
На основе малоизвестных архивных документов и опубликованных материалов исследуются основные черты жизни и деятельности педагогов городов Подолья в 1920-х гг. Автор статьи отмечает, что содействию повышения уровня образованности подолян способствовал путь в вуз через школы фабрично-заводского обучения (ФЗО) и рабочие факультеты (рабфаки). «Бюллетень Подольского губстатбюро» давал информацию, по которой во всех учреждениях профобразования региона 1924 обучалось всего детей крестьян - 43% и служащих - 26,5%, а рабочих - только 9,7%; на Винницких и Каменецких профкурсах - 66,3% детей рабочих; в школах фабзавуч - 80,9% детей рабочих. Также автор отмечает, что с другой стороны, в условиях военного коммунизма материально-бытовое положение научной интеллигенции Подолья было чрезвычайно тяжелым. В статье также приводятся воспоминания педагогов того времени об их попытках выживать в условиях военного коммунизма.
On the basis of little-known archival documents and published materials, the main features of the life and work of teachers of the cities of Podillya in the 1920s are investigated. The author of the article notes that the way to the university through the schools of factory training and working faculties contributed to the promotion of raising the level of education of the Podolians. The Newsletter of the Podillya StateBuro gave information due to which in all vocational education institutions in the region in 1924 enrolled all children of peasants - 43% and employees - 26.5%, and workers - only 9.7%; in the Vinnitsya and Kamenets professional courses - 66.3% of the children of workers; in schools, factory training is 80.9% of the children of workers. The author also notes that on the other hand, under the conditions of military communism, the material and living situation of the scientific elite of Podillya was extremely difficult. The article also cites the memories of teachers of that time about their attempts to survive in the conditions of military communism.
