Abstract:
Запропоновано комплекс методичних пiдходiв для вивчення на бiлих щурах ролі моторної кори, гіпокампу (СА3) у програмуванні рухів та реалізації моторних програм. Проведено аналiз імпульсної активності нейронів моторної кори та гіпокампу в гострому експерименті, а також в умовах вільної поведінки. Встановлені часові закономірності формування стадій успішності досягнення цілі моторного компонента оперантного рефлексу в щурів, істотно уточнені причинно-наслідкові відношення змін фізіологічних процесів при засвоєнні нової навички, зокрема виявлено, що під час вироблення рухової навички спочатку (на 5 добу) посилюється надходження пропріоцептивної інформації в моторну кору, виникає синхронізація нейронної активності поля СА3 гіпокампу з початком рухів, а потім (на 8 добу) істотно збільшується успішність рухових реалізацій. Доведено, що на початковій стадії відбувається активація генетичного апарату нейронів моторної кори, посилення експресії білка ранньої відповіді c Fos, що передує покращанню ефективності їжодобувних рухів та не супроводжується значними змінами кількості NO синтезуючих нейронів. Докладно описано організацію комплексу нейронних систем головного і спинного мозку, які залучені до мотиваційних, сенсорних, вегетативних і рухових компонентів формування кортикальної моторної програми оперантного рефлексу, явище спряженої генерації потенціалів дії (ПД) двома близько розташованими нейронами кори великих півкуль (феномен "парних нейронів"). Результати проведеного дослідження розкривають нейронні механізми модифікації рухових програм у моторній корі і можуть бути використані як теоретична основа для
методик вироблення нових навичок у фізіології спорту, навчання виконанню професійних рухів, а також для підвищення ефективності відновлювальної реабілітації у неврологічних хворих.
