Короткий опис (реферат):
Мета роботи – оцінити рівень та провідні симптоми нервово-психічної напруги у студентів-медиків початкових курсів навчання, проаналізувати спектр стресогенних чинників, що діють на них. Основна частина. У 300 студентів-медиків Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова I–III курсів навчання проаналізовані рівень та провідні симптоми нервово-психічної напруги, а також спектр стресогенних чинників, що діють на них (за допомогою тесту-опитувальника А. В. Батаршева “Діагностика граничних психічних розладів особистості”). Високий рівень нервово-психічної напруги виявлений у кожного четвертого студента-медика початкових курсів навчання (зокрема, у (31±4,62) % студентів I курсу, (29±4,54) % студентів II курсу і (26±4,39) % студентів III курсу). Провідними стресогенними чинниками в осіб із високим рівнем нервово-психічної напруги є: нестача часу для відпочинку ((93,42±2,93) %), неприємності у навчанні ((61,84±5,57) %), проблеми в особистому житті ((55,26±5,71) %). Кожен другий студент вказує на необхідність запам’ятовувати великий обсяг матеріалу як на стресогенний для них фактор ((52,63±5,73) % опитаних) – при цьому у студентів I курсу даний фактор є провідним (100 % опитаних), тоді як у студентів II та III курсів провідним стресогенним фактором є нестача часу для відпочинку (100 %). Студенти-медики чоловічої статі частіше зазначають конфлікти з викладачами як стресогенний фактор ((37,21±7,37) % осіб чоловічої статі проти (15,15±6,24) % осіб жіночої статі, p<0,05), тоді як у студенток таким фактором є великий обсяг матеріалу для запам’ятовування ((66,67±8,21) % дівчат проти (41,86±7,52) % хлопців, p<0,05). Серед проявів нервово-психічної напруги переважають психосоматичні: погіршення сну ((70,0±2,65) %), неприємні відчуття з боку шлунково-кишкового тракту ((63,3±2,78) %) та серцево-судинної системи ((63,3±2,78) %), м’язова напруга ((63,3±2,78) %), тоді як емоційні прояви нервово-психічної напруги є менш вагомими. Висновки. Високий рівень нервово-психічної напруги має місце в кожного четвертого студента-медика, що навчається у ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Зафіксовані вірогідні статеві відмінності як середніх значень тесту (в осіб чоловічої статі вони вищі, ніж в осіб жіночої статі, p<0,01), так і стресогенних чинників, що викликають значну нервово-психічну напругу. Серед проявів нервово-психічної напруги переважають: погіршення сну, підвищена чутливість до дії зовнішніх подразників, неприємні відчуття з боку шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, м’язова напруга, відчуття невпевненості в собі (зафіксовані більше ніж у 50 % респондентів). Провідними стресогенними чинниками в студентів із високим рівнем нервово-психічної напруги є: нестача часу для відпочинку (93,42 %), неприємності в навчанні (61,84 %), проблеми в особистому житті (55,26 %).
