Проявленість дисфункційних ментальних станів серед студентів закладів вищої освіти в умовах війни

Abstract

Студентство є вразливою категорією щодо впливу макросередовищних стресорів, інтенсивність яких безпрецедентно зросла через військові дії на території держави. Якщо попередні наукові розвідки фіксували зміни ментального здоров’я молоді переважно під впливом пандемії (Переплютюк Т. Д., Гриньова Н. В.) або в контексті реактивної тривожності (Чуйко Г., Колтунович Т.), то сучасні реалії вимагають вивчення глибших наслідків дистресу. Зокрема — ризиків формування психосоматичної та соматичної патології через виснаження адаптивних механізмів. Зважаючи на те, що невідреагована тривога формує стійкі соматичні реакції, своєчасний моніторинг показників здоров’я є не просто інструментом констатації стану, а необхідною превентивною мірою. Це дозволяє вчасно виокремлювати групи ризику та залучати програми психологічної підтримки задля збереження академічної успішності та загального благополуччя студентів. За шкалою соматизація не досягнуто максимального показника у 32 балів, в даній вибірці він становив найбільший прояв у 25 балів; за шк. дистрес досягнуто мак симальне значення у 32 б. серед 3,33 % (2 студ.) всіх опитаних респондентів; за шкалою тривога з максимальних 24б. найбільший вираз становив 19б.; за шкалою депресія отри мано максимальні 12 б. серед 8,33 % опитаних (5 студ.). 2. Отримані середні показники за шкалами становили: соматизації – 9 б. (мода – 5 б. – у 7 студ., медіана – 7,5 б.), дистресу 13,92 б. (мода – 13 б. у 6 студ., медіана – 14 б., тривоги – 4,7 б. (мода – 0 б. у 10 студ., медіана 3,5 б.) та депресії – 3,68б (мода 0 б. у 14 студ., медіана – 2,5 б.). 3. Найменші значення у 0 балів отримані за шкалами соматизація та дистрес – по 1,7 % (1 студ.), тривога – 16,7 % (10 студ.), депресія – 20 % (14 студ.). 4. Отримано статистично значимий кореляційний зв’язок за усіма шкалами та ста тистично значимі відмінності за шкалами соматизації та дистресу, окрім шкал тривоги і депресія. 5. Переживають за якість свого навчання часто 65 % опитаних студ., іноді – 25 % студ.; відчуття агресивності – часто з’являється у 38,3 %, іноді – 35 %, рідко – 26,7 %. 6. Відмічають появу відчуття втоми, що зумовлене інтенсивністю навчання 75 % опитаних (45 студ.), паралельно з навчанням працюють 25 % (15 студ.); з метою корек ції відчуття втоми в умовах навчання студенти використовують сон- 39,2 % опитаних та перегляду відео розважального контенту через соціальні мережі – 25 %. Згідно отри маних даних переважаюча частка опитаних студентів зосереджені на якості результатів навчання, що зумовлює інтенсивність їх піготовки та самого навчання, а відтак, фор мує відчуття втоми. Саме навчання є дистресом, що виявлено у найбільшій вираженості показників за шкалою дистресу в поточному дослідженні, це свідчить про значимість для категорії студентів викликів академічного середовища, умов навчання, адаптації до начального середовища та поглиблюється обставинами військового часу. Соматизація має незначні показники прояву, що свідчить про відсутність схильності до відреагову вання на стресові ситуації соматичними скаргами; тривога має невеликі відсоткові показ ники поширення серед опитаних респондентів, що поєднується з аналогічними показни ками серед студентів. На тлі стресовості вимог навчального процесу студенти поєднують навчання із роботою. Це дозволяє говорити про ефективне подолання дистресу студента ми-медиками. Перспективи подальшого дослідження полягають у спостереженні в часі за динамікою скарг у студентів на тлі канікулярного періоду, у період відпочинку, отри мання соціальної підтримки рідних, друзів та корекційних впливів на прояви дистресу (арт-терапевтичні методики, релаксаційні техніки, тощо) та дослідження інших катего рій населення за допомогою чотиривимірного опитувальника симптомів 4 DSQ з метою порівняння.