Abstract:
У тезах проаналізовано роль історичної пам’яті як стратегічної складової загальних компетентностей майбутнього лікаря в умовах агресивних інформаційних війн ХХІ століття. Автори розглядають формування стійкого історичного світогляду – опанування методів критичного аналізу джерел, розпізнавання маніпулятивних технологій та усвідомлення власної причетності до національної історії – як дієвий інструмент модернізації професійної підготовки, що дозволяє оптимізувати когнітивну безпеку фахівця та підвищити рівень відповідальності у системі «лікар-пацієнт».
Особливу увагу приділено інтеграції міждисциплінарних підходів: використанню уроків історії для деконструкції сучасних пропагандистських наративів та застосуванню етичного аналізу для формування стійкої громадянської позиції. На прикладі медичних викликів сучасності продемонстровано, що історична свідомість виступає гарантом збереження національної ідентичності медицини, запобігаючи дезорієнтації та ерозії професійних цінностей. Сформульовано висновок, що саме синергія фахових знань та сформованої історичної пам’яті є ключовою умовою виховання конкурентоспроможного лікаря, здатного ефективно протидіяти інформаційним атакам у професійному середовищі.
