Abstract:
У роботі досліджено комплексні стратегії підвищення особистої ефективності керівників медичних закладів в умовах сучасних викликів, зумовлених реформуванням галузі, пандемією та воєнними діями в Україні. Автор обґрунтовує, що успішне управління медичною установою в кризових умовах вимагає від керівника поєднання лідерських якостей, стратегічного мислення та високого рівня психологічної стійкості. У тезах розкрито значення інтеграції принципів стратегічного менеджменту, зокрема делегування повноважень та стимулювання інноваційної активності для підвищення гнучкості організацій. Особлива увага приділяється методам тайм-менеджменту як інструменту запобігання професійному вигоранню, розвитку комунікаційних навичок для формування довірчих відносин у колективі, а також ролі цифровізації та автоматизації рутинних процесів у прийнятті управлінських рішень. Визначено, що безперервний професійний розвиток і проактивний підхід керівника є ключовими чинниками забезпечення стабільності та конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я.
