Діагностика та лікування кіст яєчників у дівчат

Abstract

Актуальність. Кістозні ураження яєчників та придатків матки посідають одне з провідних місць серед патологій, що виявляються у дівчат дитячого та підліт-кового віку. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоровʼя, частота таких захворювань у структурі дитячої гінекологічної хірургічної патології становить від 2,6% до 5%. У країнах із високим рівнем розвитку систем охорони здоровʼя, таких як Сполучені Штати Америки, Велика Британія та Німеччина, цей показник може досягати 3–6%. Мета роботи – визначити основні особливості формування патології, діагностики та лікування кіст яєчників у різних вікових групах дітей на основі даних літератури та власному досвіді. Матеріали та методи. У межах проведеного дослідження було виконано аналіз актуальних наукових публікацій, відібраних із провідних медичних інформа-ційних платформ, зокрема Scopus, PubMed, MEDLINE та Google Scholar за 2008–2025 роки за ключовими словами: «ovarian cysts», «complicated ovarian cysts», «surgical treatment», «gynecological ultrasound diagnostics». Результати. Аналіз літературних даних та клінічного досвіду показує, що підхід до діагностики та лікування кіст яєчників у дітей залишається неоднорідним. У країнах Європейського Союзу переважає тактика максимально консервативного ведення, тоді як в Україні частіше застосовується раннє оперативне втручання. Це зумовлює необхідність пошуку оптимальної стратегії, яка б поєднувала світовий досвід із національними особливостями. Таким чином, робота має наукову новизну у вигляді систематизації факторів ризику та клінічних проявів у різних вікових групах дітей, що дозволяє розробити алгоритм практичних дій для педіатричних хірургів і гінекологів. Кістозні ураження яєчників та придатків матки у дітей мають чітку вікову залежність, при цьому найбільша частка випадків припадає на підліт-кову вікову групу, що повʼязано з інтенсивними гормональними перебудовами в період статевого дозрівання. Основними факторами ризику розвитку цієї пато-логії є порушення ендокринної регуляції, а також спадкова схильність до гормоно-залежних новоутворень. Золотим стандартом діагностики на сьогодні залишається ультразвукове дослідження з допплерографічною оцінкою кровотоку у поєднанні з визначенням рівня гормонів і пухлинних маркерів. У новонароджених та дітей раннього віку раннє виконання пункційних втручань під контролем ультразвукової діагностики або лапароскопічних операцій дозволяє запобігти розвитку тубарних ускладнень, таких як атрофія, склероз чи самоампутація придатків. Висновки. Практичне значення дослідження полягає в тому, що систематизовані у роботі дані можуть бути використані для створення клінічних протоколів ведення дівчат із кістами яєчників. Автори акцентують увагу на доцільності поєднання сучасних методів ультразвукової діагностики з лабораторними тестами, що підвищує точність діагнозу й зменшує кількість необґрунтованих операцій. Кісти яєчників найчастіше діагностуються у підлітків, це повʼязано з гормональними змінами в орга-нізмі. Основними факторами, що сприяють їх розвитку, є ендокринні порушення, вплив материнських гормонів під час внутрішньоутробного розвитку та запальні процеси в органах малого таза. Виявлення цих утворень можливе завдяки комплек-сному підходу, який включає ультразвукову діагностику та лабораторні аналізи.