Abstract:
У статті розглянуто нейрофізіологічні особливості функціонування нервової системи в дітей раннього
віку з руховими порушеннями в контексті сучасних методів ранньої діагностики та реабілітації. Мета дослідження
полягала в аналізі останніх наукових даних (2020–2025 рр.) щодо виявлення нейрофізіологічних маркерів і терапевтичних
підходів у дітей із порушеннями руху. Проведено огляд 47 повнотекстових джерел із баз даних Scopus, PubMed та Web
of Science. У процесі аналізу використовувались методи контент-аналізу, порівняння результатів клінічних досліджень,
описова статистика (частота виявлення показників, діапазони чутливості та специфічності). Особливу увагу приділено
оцінці електроенцефалографічних параметрів сну, зокрема шпинделів, як ранніх маркерів ризику церебрального
паралічу, а також використанню транскраніальної магнітної стимуляції (TMS/MEP) у дітей до 12 місяців як методу
прогнозування тяжкості ураження моторної системи. У статті висвітлено потенціал нейрофізіологічних тестів як
інструментів скринінгу з високою прогностичною точністю. Також розглянуто ефективність утручань, спрямованих на
нейропластичність: task-specific тренінгів, бімануальної терапії, сенсомоторного збагачення середовища та активного
залучення батьків. Окремо проаналізовано роль носимих пристроїв, штучного інтелекту та телереабілітації у створенні
персоналізованих програм раннього втручання. Узагальнення результатів підтвердило клінічну значущість поєднання
нейрофізіологічних індикаторів і мультидисциплінарної реабілітації. Подальші дослідження мають бути спрямовані на
стандартизацію протоколів, багатопрофільні випробування та інтеграцію цифрових технологій у клінічну практику.
