Abstract:
Метою роботи було визначити структурно-функціональний
стан міокарда за даними ехокардіографії у пацієнтів із гіпертонічною хворобою
залежно від наявності супутньої хронічної коронарної хвороби і частої шлуноч-
кової екстрасистолії. Обстежено 120 пацієнтів із гіпертонічною хворобою з/та
без супутніх хронічної коронарної хвороби (верифікованої за даними інвазивної
коронаровентрикулографії) та частої шлуночкової екстрасистолії (визначеної за
даними холтерівського моніторування електрокардіограми). Середній вік хворих
- 57,3±0,9 років. Ехокардіографію проведено всім пацієнтам. Виділено чотири
групи пацієнтів, по 30 пацієнтів у кожній: перша група – пацієнти із гіперто-
нічною хворобою без супутніх хронічної коронарної хвороби і шлуночкової
екстрасистолії, друга – пацієнти із гіпертонічною хворобою і частою шлуночко-
вою екстрасистолією, третя – пацієнти із гіпертонічною хворобою та супутньою
хронічною коронарною хворобою, четверта – пацієнти із гіпертонічною хворо-
бою та супутніми хронічною коронарною хворобою і частою шлуночковою
екстрасистолією. Доведено, що відсутні специфічні зміни ехокардіографічних
показників у пацієнтів із гіпертонічною хворобою в залежності від наявності
частої шлуночкової екстрасистолії. Показано, що наявність супутньої хронічної
коронарної хвороби у пацієнтів із гіпертонічною хворобою асоційована з більш
частою реєстрацією кальцифікації стулок аортального клапану. Продемонстро-
вано, що за даними ехокардіографії у пацієнтів із гіпертонічною хворобою та
супутніми хронічною коронарною хворобою і частою шлуночковою екстраси-
столією, у порівнянні з усіма іншими групами пацієнтів, виявляються більш
важчі порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки, а саме - зниження насосної
та скорочувальної функції міокарда лівого шлуночка (зниження величин удар-
ного об’єму і глобальної фракції викиду), збільшення відносних розмірів лівого
шлуночка (зменшення співвідношення правий шлуночок/кінцево-діасто-лічний
розмір) та більшу частоту визначення ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка.
