Визначення особливостей соціально-психологічних і психічних характеристик особистості майбутніх офіцерів запасу медичної служби (друге повідомлення)

Abstract

Важливим питанням під час повномасштабної війни для освітнього процесу є якість освіти. Водночас однією з головних проблем, що вимагають вирішення, є якість викладання та ефективність форматів організації навчання й зміст завдань, які використовуються у закладах вищої освіти, а також (само)керованість здобувачів вищої освіти, зокрема їхня здатність засвоювати нові знання, спільно з викладачем працювати над дослідницькими або практичними проблемами, мотивація до навчання та усвідомлення важливості освіти тощо. Мета роботи полягає у проведенні порівняння особливостей соціально-психологічних і психічних характеристик особистості здобувачів закладу вищої медичної освіти та їхніх адаптаційних здібностей до вступу на навчання і після його закінчення. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилося протягом трьохрічного періоду від 2021 по 2023 рік. В опитуванні з використанням різних за своїм змістом адаптованих опиту вальників і тестових методів брали участь 96 здобувачів освіти, що представляли 4 і 5 курси медичного факультету (спеціальності «Медицина» та «Медична психологія») і навчалися за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби, із них частка осіб чоловічої статі становила 51% (n=49), частка осіб жіночої статі – 49% (n=47). Результати. У 31,0% респондентів (40,0% чоловіків, 60,0% жінок) на початку навчання встановлено високий рівень комунікативного потенціалу, який протягом часу навчання збільшився до 56,0%. На початку навчання дуже високий рівень соціалізації (моральної нормативності) становив 10,0% (40,0% чоловіків, 60,0% жінок), протягом навчання відзначено його збільшення до 21,0% (40,0% чоловіків, 60,0% жінок). Високий рівень військово-професійної спрямованості на початку навчання становив 21,0%, збільшуючись до 52,0%. У 6% здобувачів (67,0% чоловіків, 33,0% жінок) на початку навчання виявлено наявність окремих ознак девіантних (аддиктивної і делінквентної) форм поведінки, натомість наприкінці навчання цей показник знизився до 4,0% (75,0% чоловіків, 25,0% жінок), а наявність окремих ознак суїцидальної схильності на початку навчання було встановлено у 6,0% (67,0% чоловіків, 33,0% жінок). Цей показник з кожним навчальним роком зменшувався і наприкінці навчання становив 4,0%. Висновки. У ході досліджень за сукупністю отриманих даних слід відзначити, що 1-й рівень стійкості до бойового стресу, який характеризується високим рівнем розвитку адаптаційних можливостей організму серед здобувачів вищої освіти, протягом періоду спостережень збільшувався у 2,3 рази, водночас, 3-й рівень стійкості до бойового стресу з задовільним рівнем розвитку адаптаційних можливостей особистості зменшився у 2,6 рази.