Формування комунікативних умінь та навичок майбутнього лікаря: від теорії до практики

Abstract

Статтю присвячено питанню підвищення рівня комунікативних навичок працівників медичної галузі та демонстрації досвіду ВНМУ і М. І. Пирогова у цьому напрямку. Зазначено, що досі не звернено належної уваги на рівень комунікативної компетентності студента медичного університету, а відтак в майбутньому і лікаря, який не вміє переконувати, налагоджувати довірливі від носини з пацієнтами – ефективно комунікувати. Водночас впродовж останніх років про стежено тенденцію до активізації у розробці навчальної та методичної літератури у цьому напрямку. Представлено досвід викладання дисципліни «Ефективна комунікація як показник якості взаємодії лікаря з пацієнтом» у ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Основний фокус дисципліни направлений на розгляд дев’яти тем, що спрямовані на формування комуні кативних умінь та навичок з побудови конструктивного діалогу як із колегами, так із пацієнтами; виходу із конфліктних ситуації; повідомлення поганих новин; комунікації на різних етапах консультування пацієнта; контактної та дистантної взаємодії, самоаналізу власних комунікативних навичок.Особливу увагу звернено на реалізацію діяльнісного підходу під час викладання дисципліни. Здобувачам освіти запропоновано низку ситуативних задач до кожної з теми, що моделюють конкретну реальну ситуацію, яка може виникнути у професійному житті фахівця медичної сфери. Під час вирішення ситуативних задач студенти використовують здобуті на заняттях знання, застосовують їх на практиці, аналізують ефективність того чи іншого комунікативного прийому в конкретній ситуації. Оволодіння знаннями в такий спосіб є результатом активної самостійної діяльності здобувача освіти. Крім того, у статті продемонстровано приклади ситуативних задач до низки тем