Abstract:
У статті розглядаються моделі управління професійним розвитком студентів закладів вищої освіти в умовах воєнного стану та пов'язаної з цим реорганізації освітнього процесу, включаючи впровадження дистанційного навчання. Автори підкреслюють, що вища медична освіта має обмеження для повного переходу на дистанційний формат. Аналізуються чинники, які негативно впливають на організацію навчання, поділені на дві групи. До зовнішніх факторів відносять постійний стрес від військових дій (повітряні тривоги, обстріли), а також зміну соціально-економічного стану (евакуація, фінансова нестабільність). До особистих факторів належать психологічні переживання, важкий психологічний стан та зниження загальної мотивації до навчання через відчуття «стану війни та військових дій». Автори наголошують, що, попри всі виклики, необхідність у спілкуванні та продовженні навчання для отримання кваліфікованої освіти залишається.
