Abstract:
У статті розглядається філософія психосоматики та її точки дотику з медициною. Автор зазначає, що поняття психосоматики у широкому значенні тлумачиться як взаємозв'язок в людині двох підсистем: соматичної та психологічної. Витоки психосоматики сягають давніх пам'яток медицини («аюрведа», «ней-цзин») та філософії платона, арістотеля та інших мислителів. Автор підкреслює, що ще гіппократ висунув ідеї про необхідність лікувати не хворобу, а хворого, віднаходячи першопричину недуги. Прихильники психосоматики вважають, що негативні емоції та духовні стани мають відображення через мову органів, що вимагає більш глибокого вивчення особистості пацієнта та індивідуального підходу. На завершення Автор наголошує, що для підготовки мислячих та мудрих медиків сучасна медицина повинна звертатись не тільки до базових предметів, а й до філософії та предметів суспільного напрямку.
