Короткий опис (реферат):
Анотація. Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні впливу гендерних особливостей на суб’єктивну оцінку якості сну, встановленні істотних зв’язків між критеріями індексу якості сну і рівнем невротизацій. [По час вибору методології дослідження автори враховували та дотримувались принципів медичної етики на підставі інформованої згоди з респондентами. Протягом листопада 2024 року було клініко-психологічно обстежено 248 здобувачів вищої медичної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Дослідження проводилось з використанням такого психометричного інструментарію: Пітсбургзький опитувальник на визначення індексу якості сну (РУО), методика є англомовною, але у нашому дослідження PSQI показав хорошу надійність (© Кронбаха = 0,85), він був адаптований нами як українська версія опитувальника.
Психодіагностичний інструментарій представила шкала для психологічного експрес-діагностики рівня невротизацій. Усі обстежені були розподілені нами на сім груп залежно від рівня виразності невротизму; за показником психологічної експрес-діагностики рівня невротизацій: кожна з відповідей випробуваних на твердження шкали невротизації ми присвоїли відповідний діагностичний коефіцієнт, використовуючи для цієї мети бланк з діагностичними коефіцієнтами, враховуючи особливості статі випробуваних. Статистико-математичний аналіз виконаний з використанням непараметричних методів статистичного аналізу (однофакторний дисперсний аналіз (АМОТА), критерії Краскела — Уолтса, метод рангових кореляцій Стрімена). Наукова новизна полягає в тому, що у науковій роботі вперше дана комплексна характеристика залежності якості сну від рівня невротизації, яка враховує гендерний предиктор, обґрунтовує психофармакологічний фактор та відкриває змогу до попередження зростання негативного індексу якості сну в подальшому.
Висновки. Невротизм не тільки має значний і прямий прогностичний вплив (р<0,001) на розлади сну, але й опосередковано передбачає розлади сну. Якість сну покращується при зниженні невротизації. Результати підкреслюють терапевтичну необхідність включення психоосвіти та стратегії, спрямованих на зниження невротизму у контексті воєнних дій, у лікуванні та призначенні медико-психологічного супроводу, психофармакологи особам із високими рівнями невротизації чи розладами сну.
