Abstract:
станніми роками стає все більш очевидним те, що зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) та розвиток остеопорозу є одним із основних ускладнень анкілозивного спондиліту (АС). Поряд з тим ключовою ознакою АС є патологічне кістковоутворення, що веде до анкілозу хребта та крижово-клубових суглобів. На сьогодні залишається недостатньо вивченим питанням, що призводить до втрати кісткової маси та формування кісткової тканини і чи пов’язані ці процеси із запаленням. Визначення рівнів маркерів кісткового метаболізму (остеокальцин, N-кінцевий телопептид колагену І типу (NTx)) є однією з найцінніших оцінок активності остеокластів та остеобластів. Відомо, що детальний аналіз цих показників можна використовувати для моніторингу змін МЩКТ та прогресування втрати кісткової маси. Проте дані про особливості метаболізму кісткової тканини та фактори, що провокують порушення кісткового ремоделювання у хворих на АС, досить обмежені.
Мета: оцінити рівні остеокальцину та NTx у чоловіків, хворих на АС, та визначити їх зв’язок з активністю захворювання та структурно-функціональним станом кісткової тканини.
Матеріали та методи. Проведено дослідження за участю 83 чоловіків, хворих на АС, та 29 практично здорових осіб, які увійшли в контрольну групу. Активність захворювання та ступінь функціональних обмежень визначали за індексом BASDAI, ASDAS-CRB та функціональним індексом BASFI. Лабораторне дослідження включало визначення рівня СРБ та маркерів синтезу та резорбції кісткової тканини. МЩКТ вимірювали за допомогою двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії на апараті «Hologic Discovery Wi» (S/N 87227).
Результати. Середні рівні остеокальцину суттєво не відрізнялися у пацієнтів з АС (12,9±0,9 нг/мл) і контрольною групою (11,3±0,6 нг/мл) та не виявили жодної суттєвої кореляції з індексами ASDAS, BASDAI, BASFI та СРБ. Натомість значення NTx були значно вищими у пацієнтів з АС, ніж у контрольній групі (105,8±3,4 проти 92,6±5,1 нг/мл) і були тісно пов’язані з активністю запального процесу і низькою функціональною спроможністю. Порушення структурно-функціонального стану кістки обумовлено посиленою резорбцією кісткової тканини. Так, частка пацієнтів із низькою МЩКТ та переломами (68,2 та 27,3%) у групі пацієнтів із високим вмістом NTx була у 4–12 разів вищою, ніж при оптимальних рівнях цього маркера (17,7 та 2,2%). З іншого боку, остеопроліферативні зміни не були пов’язані з рівнем NTx, а залежали від вмісту остеокальцину в сироватці крові. Зокрема, у групі пацієнтів із синдесмофітами сироваткові значення остеокальцину були ймовірно вищими (на 12,4%), ніж у групі без синдесмофітів.
Висновки. Підвищені рівні NTx пов’язані з високою запальною активністю та низькою МЩКТ. З іншого боку, концентрація остеокальцину не пов’язана з перебігом захворювання, але підвищується в осіб із наявністю синдесмофітів.
