Abstract:
Мета роботи — дослідити тенденції та особливості структури захворюваності на туберкульоз (ТБ)
медичних працівників (МП) у Вінницькій області в 2007—2023 рр.
Матеріали та методи. Проаналізовано первинну медичну документацію (карти стаціонарних та
амбулаторних хворих, звітні форми) 207 МП у Вінницькій області, які захворіли на ТБ з 2007 до 2023 р.
У дослідження залучали лише працівників лікувально-профілактичних закладів Вінницької області, що
надавали медичні послуги пацієнтам (лікарі, середній та молодший медичний персонал), за винятком
персоналу технічного сектору медичних установ. На основі даних офіційної документації вивчено
особливості захворюваності та клінічного перебігу ТБ у МП загальної лікувальної мережі (ЗЛМ) і
протитуберкульозних закладів (ПТЗ).
Результати та обговорення. За результатами аналізу, з 2007 до 2023 р. у Вінницькій області
зареєстровано 207 випадків ТБ у МП (1,6 % від усіх хворих на ТБ осіб у регіоні). Загалом за 17-річний
період дослідження захворюваність на ТБ МП у Вінницькій області була нижчою, ніж захворюваність
населення (48,7 на 100 тис. МП і 58,9 на 100 тис. населення області, p < 0,01). Захворюваність МП ПТЗ
загалом становила 535,5 на 100 тис. МП ПТЗ. У закладах ЗЛМ захворюваність середнього медичного
персоналу становила 42,3 на 100 тис. осіб, молодших МП — 46,9 на 100 тис. осіб, лікарів — 42,4 на 100 тис. лікарів, а у МП ПТЗ — 766, 525 та 113 на 100 тис. осіб відповідно. Легеневі форми захворювання
діагностовані в 173 (83,6 %) осіб, позалегеневі — у 34 (16,4 %). Серед усіх випадків легеневого ТБ
вогнищеві форми виявлені в 39 (22,5 %) МП, інфільтративні — у 57 (32,9 %), дисеміновані — у 67 (38,7 %).
У 8 (5,9 %) осіб діагностована туберкулома легень. Кількість рецидивів ТБ становила 36 (17,4 %),
захворюваність — 8,1 на 100 тис. МП.
Висновки. У 2007—2023 рр. захворюваність на ТБ МП у Вінницькій області була нижчою, ніж у
популяції регіону (46,8 на 100 тис. МП проти 56,8 на 100 тис. населення області), а в МП ПТЗ — у 11 разів
вищою, ніж у МП ЗЛМ (535,5 і 46,8 на 100 тис. МП відповідно). Найбільше випадків ТБ у МП ЗЛМ
зареєстровано в молодшого медичного персоналу, тоді як у ПТЗ — у середнього медичного персоналу.
Захворюваність на позалегеневий ТБ у МП була вищою, ніж у популяції, — 7,6 та 5,1 на 100 тис. осіб
відповідно. З легеневих форм ТБ у МП переважали обмежені форми (61,3 %), рецидиви захворювання
траплялися рідше, ніж серед населення (захворюваність — 8,1 і 10,5 на 100 тис. осіб відповідно).
