Роль Pseudomonas aeruginosa серед контингенту хворих із бойовою травмою м’яких тканин.

Abstract

Вступ. В умовах війни в Україні, яка триває з 2014 року та загострилася у 2022 році, бойові травми стали значною медичною проблемою. Поранення, отримані внаслідок бойових дій, часто є відкритими, глибокими та забрудненими, що створює ідеальні умови для розвитку інфекційних ускладнень. Мікробіологічні дослідження відіграють ключову роль у діагностиці та лікуванні таких інфекцій, зокрема тих, що спричинені умовно-патогенними мікрорганізмами. Серед них Pseudomonas aeruginosa (P. aeruginosa) – грамнегативна бактерія, відома своїми високими адаптивними властивостями, зокрема резистентністю до антибіотиків. Мета – вивчити розповсюдженість контамінації бойових ран м’яких тканин неферментуючими грамнегативними бактеріями P. aeruginosa. Матеріали та методи. За період 2023-2024 рр. було проведено мікробіологічне дослідження ран у 112 поранених внаслідок бойових дій, які проходили лікування на базі Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова. Мікробіологічне дослідження виконували під час надходження до стаціонару перед призначенням антибіотиків, а також в динаміці. Мікробіологічну ідентифікацію виділених збудників визначали за морфологічними, тінкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями, а також за допомогою апаратних методів ідентифікації. Результати та їх обговорення. У всіх пацієнтів із бойових ран виділяли умовнопатогенні мікроорганізми. Аналіз спектру виділеної мікробіоти продемонстрував, що в перші дні від отримання травми провідними збудниками ранової інфекції були Staphylococcus spp., P. aeruginosa, A. baumannii, Proteus spp., яких виділяли як у монокультурі, так і в асоціаціях. В обстежених пацієнтів рани найчастіше були контаміновані P. аeruginosa (28,5-35,8 %). Під час лікування було встановлено поступові зміни структури мікроти ран. Незважаючи на проведення лікувальних заходів з викоритстанням хірургічного дебридменту, санації, антисептикотреапії та антибіотикотерапії, спостерігали тривалу персистенцію в ранах саме синьогнійною паличкою деконтамінація мікроорганізмів була недостатньою, що супроводжувалось тривалою персистенцією умовно-патогенних бактерій в ранах впродовж лікування хворих з пораненнями м’яких тканин. Тривале перебування в стаціонарі сприяло зростанню частоти та ролі P. аeruginosa в розвитку гнійних ускладнень. Так, через 14 діб стаціонарного лікування у більше ніж половини пацієнтів P. аeruginosa визначали як причину нагноєння ран. Через 21 добу лікування їх кількість домінувала в межах (42,8- 45,6 %).

Від експериментальної та клінічної патофізіології до досягнень сучасної медицини і фармації : матеріали VІІ науково-практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю, м. Харків, 15 травня 2025 р.

76

Висновки. Незважаючи на ранню некректомію та антибіотикотерапію, деконтамінація мікроорганізмів залишалася неефективною, що свідчить про тривалу персистенцію клінічних ізолятів P. aeruginosa в ранах та складність їх ерадикації. Тривале перебування в стаціонарі сприяло посиленню ролі P. aeruginosa у розвитку гнійних ускладнень, що підкреслює необхідність удосконалення стратегій антимікробної терапії. Отримані дані вказують на потребу в розробці нових підходів до профілактики та лікування інфекцій, спричинених даним збудником, зокрема шляхом застосування комбінованої терапії, фагового лікування, розробки нових антисиньогнійних композиційних засобів для боротьби безпосередньо в осередку запалення, а також посилення інфекційного контролю в медичних закладах.