Короткий опис (реферат):
Вступ. В умовах війни в Україні, яка триває з 2014 року та загострилася у
2022 році, бойові травми стали значною медичною проблемою. Поранення,
отримані внаслідок бойових дій, часто є відкритими, глибокими та
забрудненими, що створює ідеальні умови для розвитку інфекційних ускладнень.
Мікробіологічні дослідження відіграють ключову роль у діагностиці та лікуванні
таких інфекцій, зокрема тих, що спричинені умовно-патогенними
мікрорганізмами. Серед них Pseudomonas aeruginosa (P. aeruginosa) –
грамнегативна бактерія, відома своїми високими адаптивними властивостями,
зокрема резистентністю до антибіотиків.
Мета – вивчити розповсюдженість контамінації бойових ран м’яких
тканин неферментуючими грамнегативними бактеріями P. aeruginosa.
Матеріали та методи. За період 2023-2024 рр. було проведено
мікробіологічне дослідження ран у 112 поранених внаслідок бойових дій, які
проходили лікування на базі Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.
Пирогова. Мікробіологічне дослідження виконували під час надходження до
стаціонару перед призначенням антибіотиків, а також в динаміці.
Мікробіологічну ідентифікацію виділених збудників визначали за
морфологічними, тінкторіальними, культуральними та біохімічними
властивостями, а також за допомогою апаратних методів ідентифікації.
Результати та їх обговорення. У всіх пацієнтів із бойових ран виділяли
умовнопатогенні мікроорганізми. Аналіз спектру виділеної мікробіоти
продемонстрував, що в перші дні від отримання травми провідними збудниками
ранової інфекції були Staphylococcus spp., P. aeruginosa, A. baumannii, Proteus
spp., яких виділяли як у монокультурі, так і в асоціаціях. В обстежених пацієнтів
рани найчастіше були контаміновані P. аeruginosa (28,5-35,8 %). Під час
лікування було встановлено поступові зміни структури мікроти ран. Незважаючи
на проведення лікувальних заходів з викоритстанням хірургічного дебридменту,
санації, антисептикотреапії та антибіотикотерапії, спостерігали тривалу
персистенцію в ранах саме синьогнійною паличкою деконтамінація
мікроорганізмів була недостатньою, що супроводжувалось тривалою
персистенцією умовно-патогенних бактерій в ранах впродовж лікування хворих
з пораненнями м’яких тканин.
Тривале перебування в стаціонарі сприяло зростанню частоти та ролі
P. аeruginosa в розвитку гнійних ускладнень. Так, через 14 діб стаціонарного
лікування у більше ніж половини пацієнтів P. аeruginosa визначали як причину
нагноєння ран. Через 21 добу лікування їх кількість домінувала в межах (42,8-
45,6 %).
Від експериментальної та клінічної патофізіології до досягнень сучасної медицини і фармації : матеріали
VІІ науково-практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю, м. Харків, 15 травня 2025 р.
76
Висновки. Незважаючи на ранню некректомію та антибіотикотерапію,
деконтамінація мікроорганізмів залишалася неефективною, що свідчить про
тривалу персистенцію клінічних ізолятів P. aeruginosa в ранах та складність їх
ерадикації. Тривале перебування в стаціонарі сприяло посиленню ролі P.
aeruginosa у розвитку гнійних ускладнень, що підкреслює необхідність
удосконалення стратегій антимікробної терапії. Отримані дані вказують на
потребу в розробці нових підходів до профілактики та лікування інфекцій,
спричинених даним збудником, зокрема шляхом застосування комбінованої
терапії, фагового лікування, розробки нових антисиньогнійних композиційних
засобів для боротьби безпосередньо в осередку запалення, а також посилення
інфекційного контролю в медичних закладах.
