Abstract:
Рак грудної залози - найбільш розповсюджена патологія серед хворих онкологічного профілю жіночої статі. Одним з методів лікування таких пацієнтів є використання засобів ендокринної терапії. Антиестрогенові препарати, інгібітори ароматази досить широко застосовуються в схемах лікування гормонозалежних пухлин грудної залози. Однак сьогодні зросла частка гормонорезистентних пухлин, що безпосередньо впливає на погіршення прогнозу цього захворювання та виживаність пацієнтів. У статті розглянуто основні механізми формування різних фенотипів резистентності при використанні препаратів гормональної цитостатичної хіміотерапії. Акцентується увага на молекулярних та фармакокінетичних механізмах стійкості пухлин до препаратів ендокринної терапії.