Abstract:
Внутрішньовенне введення імуноглобулінів – це перспективний метод імунотерапії, який використовується в лікуванні низки захворювань центральної та периферичної нервової системи. Зокрема позитивний терапевтичний ефект було відмічено в таких патологіях: синдром Гієна-Барре, хронічна демієлінізуюча полінейропатія, мультифокальна моторна нейропатія, міастенія та дерматоміозит. Імуноглобуліни також виступають альтернативою плазмаферезу та стандартній імуносупресії при декомпенсації аутоімунних захворювань. Мета роботи – дослідити еволюцію використання та ефективність застосування внутрішньовенних імуноглобулінів у лікуванні неврологічних захворювань від перших спроб його застосування до сьогодні. Проведено ретроспективний аналіз клінічних досліджень, системний огляд наукової літератури, проаналізовано 45 джерел у наукових базах PubMed, Web of Science, SCOPUS, Elsevier, National Library of Medicine, Cochrane Database, Biosis Previews. Метод імунотерапії передбачає введення в організм пацієнта імуноглобулінів, отриманих із крові здорових людей. Внутрішньовенне застосування імуноглобулінів показало високу ефективність завдяки кільком механізмам дії, зокрема нейтралізації аутоантитіл, зниженню активності імунних клітин та модуляції імунної відповіді. Загалом дослідження підтверджує значущість використання імуноглобулінів як дієвого та перспективного методу лікування аутоімунних захворювань центральної та периферичної нервової системи.
