Abstract:
Стаття присвячена вивченню функціонування серцево-судинної системи студентів третього курсу вищого медичного навчального закладу залежно від рівня фізичного здоров'я за різних умов навчання (під час чергової практики та під час іспитів). Дослідження проводилося на базі Національного медичного університету імені Пирогова, в якому взяли участь 230 студентів медичного факультету віком від 17 до 22 років. Оцінка рівня фізичного здоров'я проводилася за методикою кількісної експрес-оцінки рівня соматичного здоров'я (Апанасенко Г.Л.). Для аналізу функціонування серцево-судинної системи визначалися індекс Робінсона, АТ, АТд, частота серцевих скорочень за стандартними методами. Статистичну обробку даних проводили за програмою «Statistica 6.0». За результатами дослідження встановлено, що з 230 студентів першого курсу високого рівня фізичного здоров'я взагалі не зареєстровано, 10 осіб мали рівень фізичного здоров'я вище середнього, що становить 4,3% від загальної кількості студентів. Середній фізичний стан здоров'я мають 22,6% студентів, нижче середнього – 31,7%, низький – 41,3%. Також було проаналізовано функціонування серцево-судинної системи у студентів у міжсесійний та сесійний періоди. Було виявлено, що зі зниженням рівня фізичного здоров'я знижується рівень ефективності функціонування серцево-судинної системи, збільшуються значення АТ, АТд, ЧСС у дівчат та хлопців, особливо під час інтенсивних розумових навантажень (сесій). Значущість різниці між порівнюваними групами становила p<0,05, p<0,01, p<0,001. Студенти, які брали участь у психокорекційній програмі, оволоділи навичками самоконтролю та мали значно кращі значення показників діяльності серцево-судинної системи, що досліджувалися, порівняно з групами нетренованих осіб, як за звичайних навчальних умов, так і за підвищених інтелектуальних навантажень (р<0,05, p<0,01).
