Abstract:
У статті досліджено взаємозв’язок між культурною ідентичністю, ментальним здоров’ям та психопедагогічною роллю сучасних лінгвістів. Розглянуто, як лінгвісти в багатомовному середовищі сприяють не лише мовному розвитку, а й емоційно-психологічній підтримці особистості. Акцентовано значення мовної експресії, етнолінгвістичної належності та комунікативної адаптації для психосоціального добробуту. Обґрунтовано міждисциплінарний підхід, що поєднує лінгвістику, психологію та педагогіку для створення інклюзивного освітнього простору. Наведено теоретичні засади та практичні моделі психопедагогічної діяльності лінгвістів у контексті культурного різноманіття. Метою статті є обґрунтування культурної ідентичності та ментального здоров’я щодо психопедагогічної ролі сучасних лінгвістів. Методи. У дослідженні взяли участь 60 студентів-філологів ВДПУ, розподілених на експериментальну та контрольну групи. Експериментальна група проходила програму психолого-педагогічного впливу (лекції, тренінги, дискусії, проєкти) протягом 6 тижнів. Оцінювання здійснювалося за авторською анкетою (три шкали) та методикою «Ідентичність – цінність – згуртованість». Для статистичного аналізу використано коефіцієнти кореляції Спірмена, Пірсона та t-критерій Стьюдента. Результати.У експериментальній групі зафіксовано достовірні позитивні зміни: зростання рівня національного саморозуміння (р = 0,01), соціальних очікувань (р = 0,05) та значимості національних цінностей (ρ = 0,62; r = 0,68). У контрольній групі змін не виявлено. Висновок.Включення національних цінностей у філологічну освіту сприяє формуванню культурної ідентичності, внутрішньої стійкості та ментального здоров’я студентів. Культурно-психологічні практики є ефективним ресурсом гуманітарної підтримки особистості в освітньому середовищі.
