Abstract:
РефератМета. Вивчення динаміки рівня діагностичного маркера Д–димеру для характеристики перебігу COVID–19 та ран-ньої діагностики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із переломами довгих кісток. Матеріали і методи. Для виконання завдань дослідження сформовано його ретроспективний масив у складі 289 пацієнтів із переломами кісток скелета, що лікувались у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допом-оги з березня 2020 по лютий 2021 року. До основної групи були включені 157 пацієнтів із переломами кісток скелета на тлі COVID – 19, до контрольної групи – 132 пацієнти з переломами кісток скелета без COVID – 19. Результати. На 1–шу добу лікування у 45,9% пацієнтів основної групи рівні Д–димеру були високі, у той час як серед пацієнтів контрольної групи такі результати реєструвалися у більше ніж 4 рази рідше. Вкрай високі показники Д–ди-меру спостерігали у 26,0% пацієнтів основної групи, а в контрольній групі таких пацієнтів не було виявлено. На 3–тю добу лікування у 53,5% пацієнтів основної групи визначено високий рівень Д–димеру, що було у 5,5 разу частіше, ніж у контрольній групі. Вкрай високі рівні Д–димеру спостерігали у 26,7% пацієнтів основної групи і не спостеріга-ли в контрольній групі. На 10–ту добу лікування нормальний та субнормальний рівні Д–димеру визначено у 44,0% пацієнтів основної групи, однак це більше ніж удвічі рідше, ніж у контрольній групі. Високий рівень Д–димеру мали 49,0% пацієнтів основної групи і лише 3,0% пацієнтів контрольної групи.Висновки. Початкові рівні Д–димеру мають прогностичну цінність для виявлення тромбоемболічних ускладнень у найбільш ранні терміни. Пікові значення Д–димеру визначаються на 3–тю добу лікування і мають тенденцію до зниження на 10–ту добу. Високі рівні Д–димеру у пацієнтів із переломами довгих кісток на тлі COVID–19 мають зна-чення несприятливого прогностичного фактора, однак ця теза потребує додаткових досліджень.Ключові слова: венозний тромбоемболізм; ускладнення; діагностика; політравма; СOVID–19; переломи; лікування.
