Abstract:
У статті подано опис рідкісного клінічного випадку менінгоенцефаліту Епштейна-Барр-вірусної (EBV) етіології в пацієнтки з нормальним імунним статусом. Метою роботи було ознайомлення спеціалістів-практиків з проблематикою діагностики та лікування EBV-нейроінфекції, особливостями перебігу та ведення EBV-менінгоенцефаліту. Пацієнтка 46 років., госпіталізована у відділення реанімації та інтенсивної терапії з діагнозом «Отруєння грибами». Після проведених клініко-лабораторно-інструментальних досліджень був встановлений діагноз менінгоенцефаліту EBV-етіології. У лікворі методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) виявлено ДНК EBV, на зображеннях магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку – вогнищеві зміни лівої скронево-острівцевої ділянки з ознаками лептоменінгіту. Враховуючи особливості цього випадку, автори статті дійшли висновків: менінгоенцефаліт EBV-етіології в умовах психологічного й фізичного стресу може зустрічатись у людей з нормальним імунним статусом; відтермінування діагнозу менінгоенцефаліту на початку хвороби в цьому випадку пов’язане з переважанням клінічних проявів загальномозкового синдрому, помилково розцінених як симптоми інтоксикації та диспепсії на тлі харчового отруєння; менінгоенцефаліт EBV-етіології супроводжується ознаками судомного, атактичного й когнітивно-мнестичного синдромів; скронево-острівцева локалізація вогнищевих змін головного мозку може бути характерною для EBV-менінгоенцефаліту; лікування ацикловіром і глюкокортикоїдами може мати переваги; обтяжений судинний анамнез, ліжковий режим і терапія глюкокортикоїдами передбачають підвищений ризик венозного тромбозу, який у цієї хворої реалізувався у виглядігострого сурального флеботромбозу; розрішення лептоменінгіту та вогнищевих змін головного мозку з формуванням гліозу за даними МРТ відбулося на третьому місяці після маніфестації захворювання; гліозні вогнища в скроневій та острівцевій ділянках головного мозку можуть спричинити патологічні неврологічні наслідки й потребують медичного спостереження.
