Abstract:
Мета – частотний та VEN-аналіз лікарських призначень пацієнтам з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки в закладі охорони здоров’я. Матеріали та методи. Деперсоніфікована інформаційна база, що містила дані зі 112 історій хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХДПК), що проходили лікування в одному із закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) м. Вінниці, листки лікарських призначень, Національний перелік основних лікарських засобів, Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у дорослих і дітей» (2023 р.), Державний формуляр лікарських засобів. Випуск п’ятнадцятий (2023 р.). Методи дослідження: ретроспективний, системно-аналітичний, частотний та VEN-аналіз. Результати дослідження. У результаті проведеного частотного та VEN-аналізу визначено, що за досліджуваний період лікарями всього було призначено 48 діючих речовин за міжнародною непантетованою назвою (МНН) та 109 лікарських засобів (ЛЗ) за торговими назвами (ТН). Усього за досліджуваний період було 817 призначень ЛЗ за ТН. За результатами цього аналізу було встановлено, що найбільша кількість призначень припала на інгібітори протонної помпи різних поколінь (21,17 % від усіх призначень) та на поліферментні препарати (15,06 % від усіх призначень). Для ерадикації Helicobacter рylori були призначені засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, комбінації для ерадикації Helicobacter рylori (14,89 % від усіх призначень). Також численними були призначення з груп ЛЗ, що впливають на систему травлення (13,89 %). Для лікування супутніх патологій були призначені засоби, що застосовуються для лікування печінки та жовчовивідних шляхів (4,28 %), кишкові протизапальні препарати (2,08 %), протианемічні засоби (1,46 %), антибактеріальні препарати, антибіотики, гіполіпідемічні, снодійні, седативні ЛЗ, антидепресанти тощо. Доведено, що основним напрямом фармакотерапії ВХДПК була етіологічна та патогенетична терапія. Згідно з проведеним VEN-аналізом зі 48 ЛЗ за МНН до категорії V увійшло 8 ЛЗ (17 %), до категорії E – 22 ЛЗ (46 %) та до категорії N – 18 ЛЗ (37 %). Висновки. Проведене дослідження показало, що значна кількість призначень, а отже, і фінансових ресурсів, була спрямована на використання другорядних препаратів, які не входять до нормативно-правових актів, що регулюють фармацевтичне забезпечення хворих на ВХДПК.
