Abstract:
Зміни об’єму циркулюючої крові (ОЦК) під час виникнення критичних ситуацій непередбачувані, оскільки механізми компенсації працюють паралельно з факторами агресії. Метою дослідження було порівняти динаміку електричної опірності крові в пацієнтів планових та ургентних оперативних утручань у відповідь на проведення внутрішньовенної інфузії 0,9% NaCl. Визначення електричних властивостей крові проводили за допомогою солеміру “EC/ TDS-616” у двох стандартних режимах EС та TDS до (EС 0 та TDS 0) та після болюсу 400 мл 0,9% розчину NaCl (EС 60 та TDS 60), інфузію якого здійснювали протягом 60 хвилин. Статистичну обробку даних проводили з використанням формул Windows 11, Microsoft Office Excel із визначенням середнього значення, стандартного відхилення, вирахуванням t-критерію Ст’юдента та похибки-p. Установлено достовірні відмінності в електричних властивостях крові пацієнтів у випадках ургентної та планової хірургії на всіх етапах дослідження (режим TDS 0 хв у контрольній групі 1320,6±134,15 проти 1114,27±202,32 у групі дослідження з р=0,0029 (р≤0,05); режим ЕS 0 хв у групі контролю 668,13±104,8 проти 560±97,02 у групі дослідження з р=0,0076 (р≤0,05); режим TDS 60 хв 1300,27±137,35 у групі контролю проти 1073,07±169,04 у групі дослідження з р=0,00044 (р≤0,05) та режим ЕS 60 хв 639,33±64,74 у групі контролю проти 524,47±105,38 у групі дослідження з р=0,017 (р≤0,05), що можуть свідчити про глибші розлади гомеостазу в пацієнтів у критичному стані, попри відносно стабільні показники центральної гемодинаміки.
