Abstract:
Кращий кислотосупресивний ефект першої дози езомепразолу порівняно з пантопразолом можна використати в клінічних ситуаціях, які потребують прискорення кислотосупресивної дії, починаючи з першої години після перорального прийому (загроза стравохідно-шлунково-дуоденальних кровотеч при секреторно-моторних кризах у хворих на пептичні ерозивно-виразкові ушкодження стравоходу, шлунка та
дванадцятипалої кишки, необхідність швидкого усунення печії, регургітації, наприклад, при ГЕРХ, а також у разі невідкладної диференційної діагностики стенокардії, гострого коронарного синдрому з печією). Багатогодинний гастро-рН-моніторинг з ІПП-фармакопробою слід рекомендувати в гастроентерологічній практиці як ефективний тест індивідуальної чутливості пацієнтів до кислотосупресивної фармакотерапії ІПП.