Abstract:
Зміни в розвитку і становленні прикусу виникають унаслідок дії генетичних чинників, шкідливих звичок та особливостей розвитку, але головним питанням в усіх клінічних випадках залишається об’єктивний підхід до лікування та запобігання порушенням. Найефективнішим періодом для раннього ортодонтичного лікування є вік 7–12 років, який характеризується активізацією росту кісток лице-вого скелета та зміною зубів. Це допомагає досягти стабільного ортогнатичного прикусу. Аспекти психологічного становлення особистості дитини в цьому віці також є переконливими чинниками для
виключення психосоматичних комплексів, тому методика застосуваання такої конструкції, як LM-активатори, передбачає дозоване використання збалансованих сил, що діють одночасно як на зубні ряди, так і на м’язи щелепно-лицевої ділянки, формуючи низку фізіологічних ознак. Лише провівши одну ортодонтичну консультацію, можна підібрати індивідуальний розмір LM-активатора, який не потребує корекції надалі. Актуальним є також питання профілактики та ліку-
вання захворювань тканини пародонта, зокрема ясен, під час та після проведеного ортодонтичного лікування
