Abstract:
У структурі ортопедичної патології серед дітей провідне місце посідає підлітковий ідіопатичний сколіоз, прогресивний характер перебігу якого призводить до сколіотичної хвороби та ранньої інвалідизації. 80% усіх видів сколіозу є ідіопатичними, і 80% із них виникають у підлітків із дебютом патології у віці близько 10 років.
Мета - визначити основні діагностичні підходи у виявленні особливостей клінічних, функціональних та ортопедичних проявів підліткового ідіопатичного сколіозу.
Матеріали та методи. До дослідження залучено 30 пацієнтів (12 хлопчиків і 18 дівчаток) віком від 10 до 17 років із суб’єктивними клінічними ознаками підліткового ідіопатичного сколіозу різного ступеня вираженості. Результати обстеження всіх пацієнтів враховано безпосередньо під час первинного звернення по медичну допомогу, як суб’єктивних, так і об’єктивних методів.
Результати. З метою максимального нівелювання можливих похибок/помилок слід визначати величину відхилення осі хребта шляхом вимірювання кутоміром кута між горизонтальною лінією, яка проходить поверхнею м’язового валика і прямує до остистого відростка хребця, і лінією, що проходить перпендикулярно до вищеописаної лінії через точку остистого відростка хребця, яка найбільше виступає назовні.
Висновки. Запропонований метод дає змогу стежити за розвитком хребта під контролем результатів лікування необмежену кількість разів, дозволяючи визначати ефективність обраної стратегії реабілітаційних заходів, здійснювати об’єктивний кількісний аналіз вираженості компенсаторно-відновлювального процесу з певним прогнозуванням можливих результатів і наслідків патологічного процесу.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
