Короткий опис (реферат):
В статті розглянута важливість симуляційної освіти, яка допомагає студентам-медикам набути реального досвіду та навичок, необхідних для подальшого професійного розвитку. Зазначено актуальність сучасної симуляційної освіти для практичної підготовки медичних фахівців не тільки на старших, але й на молодших курсах. Поряд з традиційними для медичної практики симуляторами: фантоми, муляжі, анатомічні моделі, тренажери та інші, в статті особлива увага приділена комп’ютерним симуляторам при проведенні практичних і лабораторних занять. Розроблено і використовується в навчальному процесі як у онлайн, так і оффлайн варіантах сім програм-симуляторів лабораторних робіт різної складності з дисципліни «Медична та біологічна фізика». В статті, в якості прикладу, представлена програма-симулятор лабораторної роботи «Вивчення в’язкості рідини». Спочатку студентам пропонується вивчити теоретичний матеріал з методів вимірювання коефіцієнта динамічної в’язкості рідини, а також ознайомитись з конструкцією і принципом роботи віскозиметра Оствальда. Далі симулятор відповідно до порядку виконання роботи, зазначеному в методичних вказівках, реалізує необхідні завдання. Результати проведених експериментів програма-симулятор записує в таблицю і студенти їх беруть для подальшої обробки. Проведено аналіз варіантів формування результатів експерименту програмою-симулятором проти вимірювання значень цих результатів безпосередньо на екрані комп’ютера. Зазначено, що завдяки великій ймовірності фальсифікації або використання результатів, отриманих іншими студентами, формування результатів експе- рименту програмою є більш прийнятним варіантом. Крім того, результат обробки експериментальних даних в цьому випадку може бути перевірений програмою-симулятором і відповідно оцінений. Запропоновано методику для визначення діапазону генератора випадкових чисел з метою формування індивідуальних результатів експерименту програмою-симулятором на основі обчислення довірчого інтервалу. Доведено, що мінімальне і максимальне значення для генератора випадкових чисел доцільно вибирати з довірчих інтервалів, імовірність яких вища 0,95.