Короткий опис (реферат):
Актуальність. Оцінка післяопераційного больового синдрому є завжди актуальна в спектрі лікування пацієнтів різних вікових категорій [1]. Найчастіше оцінка вираженості післяопераційного больового синдрому проводиться на основі скарг хворого. На жаль, незважаючи на простоту метода, дана методика сьогодні вже є архаїчна. Більш комплексним методом оцінки є використання різних шкал болю, що найчастіше використовується у дітей раннього віку [2]. Проте шкали болю залежні від віку, вміщають різний, часто достатньо великий суб’єктивний компонент оцінки психоемоційного стану у дорослих або надлишкову об’єктивну оцінку у дітей раннього віку з недостатнім врахуванням психоемоційного компоненту. Наступним кроком є апаратна оцінка болю незалежно від психічного стану хворого – такі як Ані-монітор, Q-нокс. На жаль, доступність та розповсюдженість їх незначна. Тому пошук та об’єктивізація оцінки післяопераційного больового синдрому є актуальними.
Мета. Провести порівняльне дослідження вираженості післяопераційного больового синдрому за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) болю і показника порогу больової чутливості (ПБЧ) градуйованим електричним подразником у дорослих і дітей.
Матеріали та методи досліджень. Проведено дослідження використання знеболювальних засобів в післяопераційному періоді у дорослих і дітей старшого віку травматологічного профілю при корекції болю на основі скарг пацієнта (23 пацієнта 1-ї контрольної групи), ВАШ більше 3 (21 пацієнт 2-ї дослідної групи), показника ПБЧ при його рості (у 20 пацієнтів 3-ї дослідної групи), показника ПБЧ при його рості (у 19 дітей віком 7-18 років 4-ї дослідної групи). Дослідження проводили до операції, після операції при повному відновленні свідомості, через 12 та 48 години після опе ративного втручання. Доза використаних знеболювальних засобів оцінювалась по частоті використання та кількості в мг/кг маси тіла. Враховувалось також частота нудоти, блювання, підвищення артеріального тиску, ЧСС.
Результати. Використаних анальгетиків було найбільше по частоті і кількості у пацієнтів 1-ї контрольної групи: при порівнянні з 2-ю групою (р≤0,05), з третьою та четвертою дослідними групами по (р≤0,001). Не отримано вірогідних залежностей використання знеболювальних засобів від терміну після оперативного втручання. Частота нудоти, блювання також відрізнялись невірогідно (χ2;р≥0,05). Отримано вірогідно більше та частіше коливання ге модинаміки в першій (контрольній) групі, яке вимагало корекції (р≤0,05).
Висновки. Визначення динаміки порогу больової чутливості градуйованим електричним методом забезпечує кращі результати корекції післяопераційного больового синдрому у дорослих і дітей старшого віку в порівнянні з використанням опитування та використанням візуальної аналогової шкали болю. Даний метод забезпечує також вірогідно менші коливання гемодинаміки в післяопераційному періоді, що свідчить про менші коливання рівня болю, є важливим в прискоренні одужання та зменшення післяопераційних ускладнень.
