Короткий опис (реферат):
Статеві аспекти епідеміології та патогенезу серцево-судинних захворювань
Ризик розвитку серцево-судинних захворювань у популяції зумовлений низкою факторів, части на з яких може бути повністю чи частково модифікованою (паління, ожиріння, гіподинамія, порушен ня ліпідного балансу, гіпертензія, цукровий діабет та інсулінорезистентність), а частина не підлягає
корекції (генетична/сімейна схильність, вік і стать).
Мета дослідження – узагальнити дані літератури про статеві відмінності епідеміології серцево судинних захворювань, оцінити частоту розвитку та клінічні особливості їхнього перебігу, дати
характеристику ролі статевих гормонів у механізмах кардіоваскулярних порушень та окреслити
можливі шляхи персоніфікованої профілактики та лікування.
Особи чоловічої статі молодого та середнього віку більш схильні до розвитку серцево-судинної
патології, ніж особи жіночої статі аналогічної вікової групи, що пов’язують з різними біологічними
ефектами статевих гормонів і зміною їхньої активності з віком: естрадіол посилює утворення вазоди лататорів, зменшує активність процесів вільнорадикального окиснення, має антиапоптичний і проти запальний ефекти, тоді як тестостерон індукує вазоконстрикцію, активує процеси пероксидації ліпідів і протеїнів, має проапоптотичну дію. У чоловіків збільшення серцево-судинного ризику з віком асо ціюється з розвитком атеросклеротичного процесу, тоді як у жінок серцево-судинна система захи щена протягом дітородного віку, що супряжено з геномним (контроль експресії вазоконстрикторів –
ангіотензину II, ендотеліну І і катехоламінів) і негеномним (вплив на судинні, ниркові та серцеві клі тини) ефектами естрогенів. Незалежними чинниками виникнення та прогресування серцево судинних захворювань є зростання в крові сірковмісних амінокислот гомоцистеїну й цистеїну та
зниження вмісту гідроген сульфіду. У здорових дорослих чоловіків уміст гомоцистеїну та цистеїну в
крові достовірно вищий, а вміст Н2S – нижчий, ніж у жінок. Після настання менопаузи дефіцит естро генів призводить до експоненціального зростання серцево-судинного ризику.
Таким чином, статеві гормони формують анатомо-фізіологічний і патобіохімічний патерн схильно сті та проявів серцево-судинної патології в осіб різної статі, а модуляція рівня статевих гормонів в
організмі може змінювати опірність організму до патологічних процесів. Подальше вивчення моле кулярних механізмів, які інтегровані до формування статевих особливостей кардіоваскулярної пато логії дасть можливість розробити нові підходи щодо корекції стать-асоційованої патології серця та
судин, а також її персоніфікованого лікування та профілактики.
Суть розробки, основні результати:
Стаття містить відомості про статеві відмінності епідеміології серцево-судинних захворювань, оцінити частоту розвитку та клінічні особливості їхнього перебігу, дати
характеристику ролі статевих гормонів у механізмах кардіоваскулярних порушень та окреслити
можливі шляхи персоніфікованої профілактики та лікування