Короткий опис (реферат):
24-годинний мультиканальний інтралюмінальний імпеданс-рН-моніторинг (МІІ-рН-моніторинг) стравоходу є найбільш точним методом для виявлення патологічного шлунково-стравохідного рефлюксу у хворих із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) та інших станів. Тим не менше деякі дослідники зазначають, що короткотривалий традиційний рН-моніторинг у постпрандіальній фазі також доволі інформативний, але це не було доведено для MII-рН-моніторингу. Мета: оцінка діагностичних можливостей 200-хвилинного постпрандіального MII-рН-моніторингу порівняно з 24-годинним дослідженням. Матеріали і методи. Пацієнти були розділені на 2 групи: 1-ша (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба) - 6 жінок і 9 чоловіків, середній вік яких становив (44,8 ± 4,2) року, 2-га (функціональна шлункова диспепсія) - 6 жінок і 7 чоловіків, середній вік яких становив (49,2 ± 3,9) року. Ми окремо проаналізували дані за 200 хвилин дослідження і дані за увесь 24-годинний період. У тестовий період були включені 45 хвилин до провокаційного стандартного сніданку (507 ккал) та 140 хвилин після. Результати. Кореляція між показниками обох обстежень була сильною: для кількості кислотних рефлюксів - r = 0,88 (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,76-0,95, р < 0,0001); для загальної кількості рефлюксів - r = 0,82 (95% ДІ 0,64-0,92, р < 0,0001). Для часу з рН < 4 кореляція була дещо гіршою - r = 0,69 (95% ДІ 0,41-0,85, р < 0,0001). Обчислення нормативу кількості рефлюксів було проведено за допомогою ROC-кривої. Патологічним рефлюксом вважалась наявність кількості кислих рефлюксів > 6 епізодів протягом 200-хвилинного періоду і > 40 для 24-годинного періоду, загальна кількість рефлюксів > 17 епізодів протягом 200-хвилинного періоду і > 74 для 24-годинного періоду. Висновок. У цілому наші результати демонструють, що 200-хвилинне дослідження може повною мірою використовуватись для кількісної оцінки гастроезофагеального рефлюксу.
