Abstract:
Депресивні розлади є важливою медичною і соціальною проблемою. Всесвітня організація охорони здоров ̓я (2018) оцінює кіль-кість хворих на депресію у 264 млн осіб, великий депресивний розлад вважають третьою за масштабами тягаря хвороб нозологією; при цьому прогнозують, що до 2030 року це захворювання вийде на перше місце, випередивши інфекційні та серцево-судинні захворювання. Депресія тісно пов ̓язана з автодеструктивною поведінкою, високим рівнем коморбідності та скороченням тривалості життя хворих. Депресивні розлади супроводжуються глибокими порушеннями соціального функціонування не лише самого хворого, а й його найближчого оточення, зокрема, через деформацію гомеостазу сімейної системи. Останніми роками особлива увага приділяється питанням відновлення нормального соціального функціонування хворих, забезпечення їх реадаптації та ресоціалізації, а також пошуку напрямків зменшення десоціалізуючого впливу депресій. У цьому контексті важливе значення має дослідження якості життя (ЯЖ) хворих на депресивні розлади як комплексного індикатора їх біопсихосоціального функціонуван-ня; результати такого дослідження можуть бути використані для розробки сучасних методів реабілітації та профілактики депресій.
