Abstract:
COVID-19 – вірусне інфекційне захворювання, яке набуло масштабів пандемії в 2020 році. Вірус SARS-CoV-2, який є етіологічним чинником коронавірусної хвороби, має складний механізм впливу на організм людини, викликаючи різноманітні прояви та спричиняючи ускладнення хвороби. Як відомо, важка форма коронавірусної інфекції асоціюється з грізними наслідками, серед яких основний щабель займає порушення коагуляційної системи, яке має вигляд ДВЗ-синдрому, проте його основною ознакою є тромбоз артеріальних і венозних судин. Частота виникнення тромбоцитопатій змушує досліджувати патогенез розвитку даного процесу задля зменшення кількості випадків. Проте, чіткої думки щодо патогенезу такого тромбозу досі немає. Тому метою даного огляду було проаналізувати найбільш імовірні механізми розвитку тромбозу вен та/або артерій, асоційованого з коронавірусною хворобою. У ході дослідження було проаналізовано 64 інформаційні джерела, вилучені з баз даних PubMed, Web of Science, Google Scholar, Elsevier. На підставі ретельного аналізу інформації було виявлено такі основні ланки COVID-асоційованого тромбозу: безпосередня гіперактивація кров'яних пластинок, що веде, шляхом участі власних поверхневих молекул (Р-селектин, С D40L тощо), до активації агрегації та адгезії тромбоцитів; АСЕ2 - опосередкована активація клітин та ендотеліальна дисфункція, що разом мають властивість до стимуляції тромбоутворення; активація процесу NETозу, МАРК-шляху, Toll-like рецепторів та системи ферментів Nox2, що також шляхом каскаду різних реакцій, які описані нижче, спричиняють тромбози. Ми зрозуміли, що ці декілька патогенетичних ланцюгів можуть працювати відносно окремо, проте складність в описанні розвитку тромботичної хвороби, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, полягає в тому, що дані аспекти патогенезу тісно пов'язані та переплетені між собою на різних ланках, утворюючи як прямі та зворотні зв'язки, так і хибні кола. Отримані структуровані дані можуть слугувати в якості підґрунтя для подальших оригінальних досліджень, що дозволить розробити таргетну терапію для лікування та профілактики виникнення постковідних тромбозів направлену на змальовані молекулярно-генетичні аспекти.
