Морфологічне обґрунтування місцевого застосування мезенхімальних стовбурових клітин у лікуванні експериментальних хронічних гнійно-некротичних pан.

Abstract

Мета роботи - вивчення морфологічних параметрів загоєння хронічних гнійно-некротичних ран у білих щурів при місцевому застосуванні 0,025 % розчину декаметоксину та мезенхімальних стовбурових клітин. Матеріали та методи. Експериментальне дослідження виконали на 120 щурах, яких поділили на групи: І – контроль (без лікування); ІІ – «класичне» лікування ран з використанням антисептика (0,025 % розчин декаметоксину); ІІІ – за-стосування мезенхімальних стовбурових клітин із пупкового канатика; IV – застосування мезенхімальних стовбурових клітин, клонованих в інертних газах. Для оцінювання морфологічних змін із країв ран вирізали фрагменти розмірами 0,5 см × 1,0 см × 1,0 см, фіксували у 10 % розчині нейтрального формаліну та заливали парафіном. Гістологічні зрізи завтовшки 5–7 мкм забарвлювали гематоксиліном і еозином, основним коричневим, пікрофуксином за ван Гізоном, трихромом за Масоном. Для імуногістохімічних досліджень використовували моноклональні антитіла компанії DAKO: до проміжних філаментів, мезенхімальних клітин і міофібробластів – Vimentin (Clone V9), гладком’язового актину (αSMA, Clone 1A4), трансмемб-ранного білка ендотеліальних клітин, стовбурових і ембріональних фібробластів – CD34 (Clone QBEnd 10), а також систему візуалізації En isionTMFLEX. Результати. Позитивну динаміку загоєння хронічних ран у разі застосування 0,025 % розчину декаметоксину спосте-рігали тільки на ранніх термінах (3–7 доба), зокрема виявили зменшення запальної клітинної інфільтрації порівняно з МСК і МСК-ІГ. Останні були ефективними на всіх етапах дослідження, що підтверджувалося швидшим очищенням поверхні рани від гнійно-некротичних тканин, зменшенням площі, прискоренням формування грануляційної тканини та епітелізації рани.Висновки. Використання МСК і МСК-ІГ створюють сприятливі умови для нормального перебігу регенераторних процесів та епітелізації ран з активацією фібробластів, що підвищує ефективність загоєння хронічних ран. Aim: to study morphological changes in healing of chronic purulent-necrotic wounds in rats with local use of 0.025 % decamethoxine solution and mesenchymal stem cells. Materials and methods. The experimental study was performed on 120 rats, which were divided into the following groups: I – control (without treatment); II – the use of classical wound healing (0.025 % decamethoxine); III – the use of clones of mesenchymal stem cells from the umbilical cord; IV – the use of clones of mesenchymal stem cells (cloned in inert gases). To assess morphological changes in chronic wounds, fragments measuring 0.5 cm × 1.0 cm × 1.0 cm were cut from the edges, followed by fixation in 10 % solution of neutral formalin. The microspeciments were prepared according to standard methods, histological sections 5–7 μm thick were stained with hematoxylin and eosin, basic brown, picrofuchsin according to van Gieson, Masson trichrome. The monoclonal antibodies (DAKO) with markers of intermediate filaments, mesenchymal cells and myofibroblasts – Vimentin (Clone V9), smooth muscle actin (αSMA, Clone 1A4), transmembrane protein of endothelial, stem cells and embryonic fibroblasts CD34 (Clone QBEnd 10) were used for immunohistochemistry. Results. The positive dynamics of chronic wounds healing, with the usage of 0.025 % decamethoxine solution only in the early stages (3–7 days) was determined with a decrease in inflammatory cellular infiltration, while MSC and MSC-IG were effective at all stages of research and confirmed by more intensive purification of the wound’s surface from purulent and necrotic tissues, area of the wound reduction, granulation tissue formation and epithelialization acceleration. Conclusions. The use of MSCs and MSCs-IG creates favorable conditions for the normal course of regenerative processes and epithelialization of wounds with the activation of fibroblasts, which increases the effectiveness of chronic wound healing.Key words: mesenchymal stem cells, chronic purulent-necrotic wounds, treatment, morphological changes, wound healing, immunohisto-chemistry.