Abstract:
Артеріальна гіпотензія під час кесаревого розтину в умовах спінальної анестезії виникає в 75–90 % випадків і може викликати побічні ефекти з боку матері й новонародженого. Мета дослідження: проаналізувати дотримання анестезіологами рекомендацій чинних протоколів з менеджменту артеріальної гіпотензії під час спінальної анестезії в пологових стаціонарах/відділеннях м. Вінниці та Вінницької області. Матеріали та методи. Проведено багатоцентрове опитування, у якому взяли участь 70 лікарів-анестезіологів із 21 пологового стаціонару/відділення лікувальних закладів м. Вінниці та Вінницької області. Електронний опитувальник включав запитання щодо заходів профілактики й лікування артеріальної гіпотензії під час кесаревого розтину в умовах спінальної анестезії. Результати. 98,5 % із 70 анестезіологів, які надають допомогу акушерським пацієнтам у м. Вінниці та Вінницькій області, рутинно використовують фенілефрин для підтримання гемодинаміки після спінальної анестезії. Однак частка респондентів, які використовують вазопресор профілактично, становить лише 15,7 %. Встановлено, що на додаток до фенілефрину лікарі здійснюють нефармакологічну профілактику гіпотензії після спінальної анестезїі: 35,7 % – профілактику аортокавальної компресії, 8,5 і 12,9 % – еластичну компресію нижніх кінцівок з профілактикою аортокавальної компресії або без неї відповідно, а також більшість (67,1 %) анестезіологів призначають преінфузію як кристалоїдами, так і колоїдами, а подаль ший об’єм постінфузії кристалоїдів становить від 400 до 1500 мл і більше. Найбільш часто для спінальної анестезії анестезіологи Вінниччини використовують гіпербаричний бупівакаїн (60 %), рідше – ізобаричний бупівакаїн (35,7 %) і лідокаїн (4,3 %). Висновки. Аналіз поточної практики свідчить про необхідність розробки й упровадження чіткої єдиної стратегії менеджменту артеріальної гіпотензії з вазопресорами при кесаревому розтині під спінальною анестезією в рамках програми прискореного відновлення породіль у м. Вінниці та Вінницькій області.
