Abstract:
Варикозне розширення вен займає одне з перших місць у загальній структурі захворювань судинної системи і згідно даних літератури виявляється у 20-25 % дорослого населення, причому у жінок зустрічається у 4 рази частіше, ніж у чоловіків. У 50-80 %
жінок варикозна хвороба вперше виникає під час вагітності, коли в їх організмі створюються умови для тромбоутворення: приплив крові до органів малого тазу, розширення вен і зниження їх тонусу, розвиток клапанної недостатності; здавлення маткою магістральних судин, підвищення гідростатичного тиску у венах нижніх кінцівок, уповільнення в них швидкості кровообігу; постійне збільшення рівню прогестерону і релаксину, які знижують тонус гладком’язових компонентів судин і підвищують у 2-2,5 рази судинну проникність. Венозний тромбоз і тромбоемболія легеневої артерії у вагітних зустрічаються у 5-6 разів частіше, ніж поза вагітністю і становлять від 0,5 до 5% за даними різних авторів. При фізіологічному перебізі вагітності частота тромбоемболічних ускладнень (ТЕУ) становить 0,42%, після фізіологічних пологів – 3,5%, а після розродження шляхом операції кесарського розтину ризик ТЕУ зростає у 10-15 разів. Хронічна венозна недостатність і її прояви у вигляді варикозної хвороби вен нижніх кінцівок та зовнішніх статевих органів ускладнюють перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду і призводять до зростання материнської захворюваності і смертності. Розробка і впровадження в акушерську практику сучасних методів лікування варикозної хвороби і профілактика ускладнень у вагітних, роділь і породіль є актуальною проблемою. Вид і тривалість профілактики тромботичних ускладнень визначається категорією ризику виникнення даної патології, вона повинна починатись під час вагітності, продовжуватись в пологах, післяпологовому та післяопераційному періодах у повному обсязі, що дасть можливість знизити частоту розвитку тромботичних ускладнень.
