Abstract:
Нагальну необхідність впровадження інновацій у процес управління на різних рівнях
в сучасному світі яскраво демонструють загрози та виклики глобального та регіонального, місцевого масштабу: економічні та фінансові кризи, екологічна безпека, міжнародна та державна політична криза, глобальна пандемія коронавірусу, невідповідність впроваджуваних реформ очікуваним результатам тощо. На основі аналізу результатів загальнотеоретичних та галузевих досліджень сучасного стану формування та залучення механізмів впровадження інновацій у процес регіонального управління в умовах децентралізації виявлені наявні проблеми в цій сфері та запропоновані напрями їх вирішення. Сьогодні актуальними залишаються такі фундаментальні складники організаційного механізму впровадження інновацій у процес регіонального управління в умовах децентралізації, як: загальні (територіальні органи загальнодержавних структур; місцеві структури (регіональні, районні, об’єднаних територіальних громад); їх взаємозв’язки; а також неурядові організації, громадські об’єднання, бізнес-структури та їх взаємозв’язки / взаємовпливи з органами публічного управління) та варіативні (принципи, критерії та методи, на основі яких діють зазначені структури. Варіативні складники почасти залежать від сфери діяльності, в яку впроваджуються інновації). Проте в сучасних умовах значно актуалізується питання щодо розвитку ще одного дуже вагомого складника зазначеного механізму, а саме – «Комунікації», яку, на нашу думку, можна зазначити як окремий складник. Але, досліджуючи комунікації, не варто розглядати їх лише в площині інформаційних технологій Важливо також розглядати зазначений механізм з погляду його поділу на: впровадження інновацій в управління органами публічної влади регіону та впровадження інновацій в управління регіонального розвитку тієї чи іншої галузі діяльності (від економічної, інвестиційної до соціокультурної).
