Аннотации:
Мета дослідження – визначити показники апоптозу за зовнішнім і мітохондріальним шляхом та розробити можливі методи їх корекції у пацієнтів з вітряною віспою.
Пацієнти і методи. Під спостереженням перебувало 150 хворих із вітряною віспою віком від 1 міс. до 17 років, які протягом 2015-2019 рр. лікувалися стаціонарно в КЗ «Вінницька обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня». Серед пацієнтів сформовані 2 групи: група порівняння – пацієнти з вітряною віспою, що отримували традиційне лікування (n=35); основна група – пацієнти з вітряною віспою, що отримували крім традиційного лікування L-аргінін (n=35); група контролю – здорові діти (n=30). Дослідження виконані в науково-дослідній клініко-діагностичній лабораторії ВНМУ ім. М.І. Пирогова, сертифікованої МОЗ України (атестат акредитації вимірювальної лабораторії серія КДЛ No 002087, свідоцтво про переатестацію No049/15 від 02 березня 2015 р.). Каспазу-8 та AIF (apoptosis inducing factor, апоптоз-індукувальний фактор) визначали в сироватці крові імуноферментним методом з використанням комерційних наборів «Human CASP8 (Caspase 8) ELISA Kit» («Elabscience Biotechnology Inc.», США) та «Human AIF (Apoptosis Inducing Factor) ELISA Kit» («Elabscience Biotechnology Inc.», США). Результати досліджень та їх обговорення. При оцінці показників апоптозу встановлено, що у хворих на вітряну віспу сироватковий вміст каспази-8 вище на 43 % (р<0,05), а вміст AIF – на 37,6 % (р<0,05), порівняно з групою здорових дітей. З’ясувавши ці закономірності і враховуючи те, що зазначені показники можуть негативно вплинути на перебіг самого захворювання і викликати розвиток ряду ускладнень, а саме: енцефаліту, ішемічного чи геморагічного інсульту тощо (через ремоделювання та ураження судин), ми включили в схему лікування препарат L-аргініну, що впливає на синтез оксиду азоту (NO) та може моделювати процес апоптозу. З’ясувалось, що в основній групі до лікування медіана вмісту каспази-8 становила 0,522 (95 % СІ 0,488-0,557) нг/мл і AIF – 8,17 (95 % СІ 7,82-8,70) пг/мл, після лікування відбулось вірогідне зменшення цих критеріїв. Так, за середніми показниками сироватковий рівень каспази-8 зменшився на 21,5 % (р<0,05) і становив 0,410 (95 % СІ 0,292-0,531) нг/мл, а AIF – на 22,7 % (р<0,05) та становив 6,41 (95 % СІ 5,68-6,93) пг/мл.
Висновки. Визначення показників каспази-8 та AIF дозволило виявити у пацієнтів з вітряною віспою запуск програми апоптозу клітин як за зовнішнім, так і за мітохондріальним шляхом. Враховуючи це, у пацієнтів з вітряною віспою в схему лікування доцільно включити препарат L-аргініну, який має антиапоптичну дію, що в подальшому може запобігти розвитку ускладнень, пов’язаних з VZV-васкулопатією.
