Abstract:
Мета роботи – проведення у пацієнтів з ерозивно-виразковою формою червоного плоского лишая біофізичної оцінки зарядового стану клітин букального епітелію (КБЕ), мікроциркуляторного русла слизової оболонки порожнини ротата ротової рідини. Актуальність зазначеної проблеми зумовлена збільшенням кількості хворих на червоний плоский лишай, не визначеною етіологією цього захворювання і пошуками можливостей для лікування. Було досліджено 11 пацієнтів віком50-60 років з червоним плоским лишаєм (ерозивно-виразкова форма). Усім хворим було проведено дослідження зарядового стану клітин букального епітелію за О. В. Дєньгою (1997) і Л. В. Анісімовою, О. В. Дєньгою (1997). Клітини букального епітелію брали натщесерце легким зіскрібком зі слизової оболонки порожнини рота після полоскання порожнини рота водою. Для оцінки стану мікрокапілярного русла слизової оболонки порожнини рота використовувався спектроколориметр типу "Пуль-сар". Окрім того, у пацієнтів з червоним плоским лишаєм була проведена оцінка стабільності рН ротової рідини (ΔpH) як одного з показників рівня неспецифічної резистентності в організмі та в порожнині рота зокрема. Для оцінки величини ?рНу кожного пацієнта брали п'ять проб ротової рідини по 1 мл, у яких визначалися значення величини рН за допомогою іономіра безпосередньо після забору проби. Розраховували середнє значення величини ΔрН і довірчий інтервал відхилень (ΔрН) від середнього значення з урахуванням коефіцієнта Ст'юдента для п'яти вимірювань і довірчою ймовірністю 0,95. Отримані результати біофізичних досліджень показують достовірне зниження всіх досліджуваних показників. Відсоток рухливих ядер у хворих з ерозивно-виразковою формою червоного плоского лишая слизової оболонки порожнини рота в 2 рази нижчий, ніж у здорових людей такого самого віку. Водночас зниженими порівняно з нормою виявилися й амплітуди зміщення плазмо-лем і ядер, а також їх співвідношення, що свідчить про зменшення їхнього заряду, погіршення фізіологічного стану клітин та організму в цілому. У людей з червоним плоским лишаєм виявлено зниження ефективності функціональних реакцій у тканинах порожнини рота, що потребує розробки та впровадження в практику ефективних лікувально-профілактичних заходів.
