Аннотации:
У статті підкреслено актуальність проблеми формування професійно-комунікативної культури майбутніх сімейних лікарів у процесі їх підготовки у вищих медичних навчальних закладах. Обґрунтовано структурно-функціональну модель формування професійно-комунікативної культури майбутніх сімейних лікарів, структурні компоненти якої відображають мету і завдання цього процесу; методологічні підходи, загально-дидактичні та специфічні принципи, дидактичні теорії, що лежать в його основі; компоненти змісту професійної освіти та комплекс педагогічних умов, що забезпечують формування професійно-комунікативної культури майбутніх сімейних лікарів; методи реалізації педагогічних умов; критерії та рівні сформованості професійно-комунікативної культури майбутніх сімейних лікарів; остаточний результат змодельованого процесу. Методологічним підґрунтям слугували теорії проблемного та контекстного навчання, низка підходів (системний, культурологічний, аксіологічний, особистісно орієнтований, гуманістичний, діяльнісний, комунікативний) і принципів (науковості, систематичності й послідовності, зв’язку теорії з практикою, свідомості й активності, культуровідповідності, гуманізації та гуманітаризації, індивідуалізації, діалогізації, комунікативності, професійної спрямованості навчання).
